Вклад до статутного капіталу одним учасником за іншого

Відповідь: Згідно зі ст. 13 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII (далі – Закон про ТОВ) вкладом учасника товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом.

Водночас частиною 2 цієї ж статті встановлено заборону Товариству надавати позику для оплати вкладу учасника або поруку за позиками, кредитами, наданими третьою особою для оплати його вкладу. Проте законодавство не містить заборони на здійснення вкладу учасником ТОВ за рахунок отриманої позики від інших осіб, у тому числі юридичних та нерезидентів.

Та це й цілком логічно, оскільки кредитування стартапів, бізнесу є звичайною практикою як в Україні, так і за межами, про що свідчить відповідна реклама у ЗМІ.

Тож, надання позики одним учасником іншому для здійснення вкладу до статутного капіталу ТОВ не суперечить чинному законодавству.

У який спосіб відбулося надання вказаної позики (поворотної фінансової допомоги за Податковим кодексом України) не має значення, оскільки відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Враховуючи, що чинним законодавством України не встановлено правового механізму внесення вкладу до СК ТОВ учасником за рахунок позики, внесення такого вкладу є правомірним у будь-який спосіб, який не заборонений законом.

Відображення в обліку операцій із внесення засновником вкладу до статутного капіталу має бути відображено у тому порядку, який вказано у самому запитанні. Тобто спочатку відображення дебіторської заборгованості учасників за дебетом рахунку 46 та кредитом рахунку 401. А потім, після надходження коштів – за дебетом рахунку 31 (312) та кредитом рахунку 46 має бути списана дебіторська заборгованість учасників.

Слід зазначити існування певного ризику, який може настати, коли податківці під час перевірки нічого не знайдуть. У такому випадку вони можуть підійти до питання формування СК «креативно», та згадати, що у ст.14 Закону про ТОВ зазначено, що внести свій вклад має кожен учасник. Оскільки у наведеному питанні вклади вносив лише один учасник – юридична особа – нерезидент, то в частині 2781,66 євро податківці можуть стверджувати, що то не є вкладом учасника, а тому ця сума має бути включена до доходу та збільшити базу оподаткування.

На практиці ми мали подібний випадок, коли в платіжному дорученні учасника було вказано не «вклад до СК ТОВ», а «на розвиток ТОВ». Посилаючись на формулювання в призначенні платежу, податківці стверджували, що ті кошти не були вкладом до СК.

Щоб зменшити такий «надуманий» ризик, оптимально було би вчинити дії, вказані у першому варіанті питання: повернути частину вкладу нерезиденту і внести його від фізичної особи – учасника. Проте на сьогодні така операція обмежена заборонами НБУ.

Другий варіант дій також має знизити ризик. Його лише варто підкоригувати шляхом отримання від нерезидента – юридичної особи листа, в якому вказати, що сума 2781,66 євро за платіжним документом є вкладом до СК ТОВ учасника фізичної особи і що ці кошти надані фізичній особі як позика відповідно до договору позики. Договір позики (копію) бажано додати до такого листа.

Якщо в такому листі буде вказано, що на момент його складання позика була повернута юридичній особі і додати докази такого повернення, це зробить ризик конфлікту з податківцями ще нижчим.

  О.Єфімов,

Старший Партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов та партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри приватного права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді