EXPERTUS. Головбух
Питання: У нас є борг перед контрагентом. На сьогодні з’ясували, що засновники цього контрагента є громадянами Білорусі.
Замість цього підприємства є ФОП і ТОВ, які хочуть, щоб ми сплатили їм борг.
Як можна з’ясувати, хто з них насправді є правонаступником?
Які документи ми повинні у них запросити для підтвердження?
Відповідь: Постанова Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації» має за мету уможливити майбутнє вилучення активів держави-агресора та її резидентів.
Згідно зі ст.121 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII КМУ в разі введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, у тому числі розробляє та вводить в дію План запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в окремих місцевостях України з урахуванням загроз та особливостей конкретної ситуації, яка склалася, організовує та здійснює керівництво центральними та іншими органами виконавчої влади в умовах воєнного стану.
В межах своїх повноважень Постановою КМУ установлено мораторій (тобто заборону) на виконання певних зобов’язань, щодо яких може існувати зацікавленість держави-агресора або осіб, пов’язаних з державою-агресором, а саме таких осіб:
- громадян російської федерації;
- юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства російської федерації;
- юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є російська федерація, громадянин російської федерації або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства російської федерації.
Постановою КМУ уведено мораторій, тобто заборонено виконання зобов’язань на користь вказаних осіб. Йдеться про такі зобов’язання:
- грошові та інші зобов’язання, кредиторами (стягувачами) за якими є російська федерація або особи, пов’язані з державою-агресором. Заборона виконання вказаних зобов’язань не застосовується до громадян російської федерації, які проживають на території України на законних підставах, та юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером) яких є виключно громадяни російської федерації, які проживають на території України на законних підставах, або виключно громадяни України та громадяни російської федерації, які проживають на території України на законних підставах;
- відчуження, передача в заставу, будь-які інші дії, які мають чи можуть мати наслідком відчуження нерухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав, транспортних засобів, повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання особами, пов’язаними з державою-агресором, крім безоплатного відчуження на користь держави Україна;
- відчуження, передача в заставу, будь-які інші дії, які мають чи можуть мати наслідком відчуження нерухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав, транспортних засобів, повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання на користь осіб, пов’язаних з державою-агресором, або на користь російської федерації.
Усі правочини (у тому числі довіреності), укладені з порушенням вказаного мораторію, у тому числі якщо ними передбачається відповідне відчуження у майбутньому, є нікчемними.
КМУ заборонив нотаріальне посвідчення правочинів, що порушують вказаний мораторій.
Відповідно до п.17 Постанови Правління НБУ «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24.02.2022 № 18 уповноваженим установам забороняється здійснювати будь-які валютні операції:
1) з використанням російських рублів та білоруських рублів;
2) учасником яких є юридична або фізична особа, яка має місцезнаходження (зареєстрована / постійно проживає) в російській федерації або в Республіці Білорусь;
3) для виконання зобов’язань перед юридичними або фізичними особами, які мають місцезнаходження (зареєстрована / постійно проживає) в російській федерації або в Республіці Білорусь.
Тож заміна кредитора у зобов’язанні з оплати коштів може бути одним із варіантів виходу з ситуації, коли «треба» виконати зобов’язання перед контрагентом, у складі засновників якого виявилися громадяни РБ.
Згідно зі ст.512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).
Заміна кредитора не допускається у зобов’язаннях, нерозривно пов’язаних з особою кредитора, зокрема у зобов’язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю (ст.515 ЦК України).
Згідно зі ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов’язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов’язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов’язку первісному кредиторові є належним виконанням.
А відповідно до ст.517 ЦК України первісний кредитор у зобов’язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Боржник має право не виконувати свого обов’язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов’язанні.
Отже, для того, щоб мати правові підстави для сплати боргу новому кредитору, новий кредитор і первісний кредитор мають надіслати/надати божникові повідомлення про передачу/відступлення права вимоги на користь нового кредитора, в якому мають вказати, якими документами підтверджується право вимоги, а також те, що ці документи передані новому кредитору первісним. Оптимально: до повідомлення докласти копії документів, якими право вимоги підтверджується.
О. Єфімов,
Старший партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри приватного права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана