Відповідальність ФОПа, майнова

Відповідь: Питання слід розглядати у двох площинах.

З одного боку йдеться про правомірність укладення договору оренди майна між власником такого майна і юридичною особою, власником та керівником якої є цей же власник орендованого майна. І  в такому разі слід враховувати відносини представництва.

Згідно зі ст.237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Відповідно до ст.238 ЦК України представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом. Тож, вказана норма забороняє укладення договору між фізичною особою з одного боку і цією ж фізичною особою, як керівником (представником) юридичної особи. Простіше кажучи, законодавець забороняє укладати договір, який з обох сторін підписуватиме одна й та ж фізична особа.

Виходом у цьому разі може бути укладення договору фізичною особою – власником майна з одного боку і іншою фізичною особою, яка буде представником орендаря, навіть якщо юридична особа – орендар належатиме на праві власності орендодавцеві.

Другий аспект питання пов’язаний з відповідальністю фізичної особи – підприємця своїм майном. Відповідь на це питання криється у ст.52 ЦК України, відповідно до якої фізична особа – підприємець відповідає за зобов’язаннями, пов’язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення. Фізична особа – підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зобов’язаннями, пов’язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у праві спільної сумісної власності подружжя, яка належатиме їй при поділі цього майна.

Тож, у випадку настання обставин, що тягнутимуть відповідальність для власника майна, передача його в оренду не позбавляє його ризику звернення стягнення на таке майно.

Проте слід зазначити, що оренда такого майна певні ризики таки знижує. Так, відповідно до ст.770 ЦК України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов’язки наймодавця. Сторони можуть встановити у договорі найму, що у разі відчуження наймодавцем речі договір найму припиняється.

Отже, якщо в договорі оренди зазначити, що у разі зміни власника майна з будь-яких підстав до нього переходять усі права та обов’язки за договором оренди, то перехід права власності на таке майно до кредитора не матиме наслідку припинення договору оренди.

І таким майном, якщо виходити з питання – краном, юридична особа – орендар продовжуватиме користуватися навіть, якщо у неї зміниться власник.

  О.Єфімов,

Старший Партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри приватного права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді