Рахунок нерезидента в Україні

Відповідь: Відповідно до п. 4 Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків (далі – Інструкція № 162), затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 162, банки, їх відокремлені підрозділи, які здійснюють банківську діяльність від імені банку, та філії іноземних банків в Україні (далі – банк) мають право відкривати поточні, вкладні (депозитні) рахунки та рахунки умовного зберігання (ескроу), зокрема нерезидентам України [юридичним особам з місцезнаходженням за межами України, які створені та діють відповідно до законодавства іноземної держави (далі – юридична особа – нерезидент), представництвам та іншим відокремленим підрозділам таких юридичних осіб в Україні, які не здійснюють підприємницької діяльності на території України від імені юридичної особи – нерезидента (далі – представництво юридичних осіб – нерезидентів, які не здійснюють підприємницької діяльності), офіційним представництвам, міжнародним організаціям та їх відокремленим підрозділам, що мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також представництвам інших організацій з місцезнаходженням за межами України, які створені та діють відповідно до законодавства іноземної держави і не здійснюють підприємницької діяльності відповідно до законодавства України, фізичним особам].

За п.25 вказаної Інструкції банк відкриває рахунки юридичним особам – нерезидентам, відокремленим підрозділам юридичних осіб – нерезидентів (уключаючи представництва іноземних інвесторів за угодами про розподіл продукції на території України), представництвам юридичних осіб – нерезидентів, які не здійснюють підприємницької діяльності, офіційним представництвам, міжнародним організаціям та їх відокремленим підрозділам, що мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також представництвам інших організацій з місцезнаходженням за межами України, які створені та діють відповідно до законодавства іноземної держави і не здійснюють підприємницької діяльності відповідно до законодавства України, філіям іноземних платіжних установ, філіям іноземних установ електронних грошей, філіям іноземних банків в Україні за умови подання копії документа про їх взяття на облік у контролюючому органі.

Згідно з п.64.5. ст.64 Податкового кодексу України нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, або придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках України (крім кореспондентських рахунків, що відкриваються банкам-нерезидентам), в інших фінансових установах, у небанківських надавачах платіжних послуг, або відкривають електронні гаманці в емітентах електронних грошей відповідно до статті 64 Закону України «Про платіжні послуги», або набувають право власності на інвестиційний актив, визначений абзацами третім – шостим підпункту «е» підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 ПКУ, в іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах.

Взяття на облік у контролюючому органі нерезидента здійснюється при настанні першої із подій, зазначеної вище, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від нерезидента відповідної заяви, яку він зобов’язаний подати, зокрема, до відкриття рахунку/електронного гаманця в Україні – до контролюючого органу за місцезнаходженням установи (відділення) банку, іншої фінансової установи, небанківського надавача платіжних послуг/емітента електронних грошей, в яких відкривається рахунок/електронний гаманець.

До заяви додаються копії таких документів (з пред’явленням оригіналів):

• витягу з відповідного бізнес-реєстру (торговельного, банківського або іншого реєстру, в якому фіксується факт державної реєстрації компанії, організації), виданого в країні реєстрації іноземної компанії, організації та легалізованого в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;
• документа, що підтверджує присвоєння ідентифікаційного (реєстраційного, облікового) номера (коду) нерезидента в країні його реєстрації, якщо у витягу з відповідного бізнес-реєстру не зазначені відомості про такий номер (код), що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;
• документа, яким підтверджуються повноваження представника нерезидента. У разі якщо такий документ виданий в країні реєстрації нерезидента, він повинен бути легалізований в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та супроводжуватися нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;
• документа про акредитацію (реєстрацію, легалізацію) відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації на території України, якщо нерезидент здійснює в Україні діяльність через відокремлений підрозділ.

Порядок взяття на облік нерезидентів у контролюючих органах встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Порядок повідомлення нерезидентів про взяття на облік як платників податків встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.1.3. Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Мінфіну України від 09.12.2011 № 1588 (Порядок № 1588) взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають усі платники податків. Взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, у тому числі нерезидентів, зазначених у пункті 64.5 статті 64 глави 6 розділу II ПК України та пункті 3.4 розділу III цього Порядку, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов’язку щодо сплати того чи іншого податку та збору.

Відповідно до п.34 Інструкції № 162 банк відкриває поточний рахунок юридичній особі-нерезиденту, яка не має рахунку в цьому банку, на підставі таких документів:

1) копії легалізованого або засвідченого шляхом проставлення апостиля витягу з торговельного, банківського або судового реєстру/реєстраційного посвідчення місцевого органу влади іноземної держави про реєстрацію юридичної особи-нерезидента/документа, що свідчить про реєстрацію юридичної особи-нерезидента відповідно до законодавства країни її місцезнаходження, засвідченої в установленому законодавством України порядку;

2) копії легалізованої або засвідченої шляхом проставлення апостиля довіреності на ім’я особи, яка має право відкривати рахунок/документа, що підтверджує повноваження особи, яка має право відкривати рахунок без довіреності, засвідченої в установленому законодавством України порядку. У разі видачі юридичною особою-нерезидентом такої довіреності на території України подається копія цієї довіреності, засвідчена в установленому законодавством України порядку або уповноваженим працівником банку.

Відповідно до ст.1 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» валютна операція – це операція, що має хоча б одну з таких ознак, зокрема, операція, пов’язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов’язаних з цим зобов’язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта. Суб’єктами валютних операцій – є резиденти та (або) нерезиденти, які здійснюють валютні операції.

Відповідно до ст.4 цього ж Закону валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов’язань за міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України відповідно до цього Закону заходів захисту. А згідно з ч.3 цієї ж статті нерезиденти з урахуванням обмежень, визначених цим Законом та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в українських фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.

Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 2 затверджене Положення про здійснення операцій із валютними цінностями (далі – Положення № 2). Це Положення встановлює, зокрема порядок проведення розрахунків за валютними операціями.

Згідно з п.4 Положення № 2 до поточних валютних операцій належать, зокрема розрахунки за експорт та імпорт товару (уключаючи сплату штрафів, пені, бонусів, відшкодування супутніх витрат у зв’язку із виконанням зовнішньоекономічного договору, відшкодування збитків у зв’язку із невиконанням зовнішньоекономічного договору), уключаючи такі розрахунки на території України.

А відповідно до п.30 Положення № 2 нерезиденти можуть проводити розрахунки в іноземній валюті та/або гривнях за правочинами з іншими нерезидентами з використанням власних рахунків, відкритих у банках України, а також здійснювати перекази між власними рахунками відповідно до валютного законодавства.

Дійсно, згідно з п.14 Постанови Правління НБУ «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24.02.2022  № 18 уповноваженим установам забороняється здійснювати транскордонний переказ валютних цінностей з України/переказ коштів на кореспондентські рахунки банків-нерезидентів у гривнях/іноземній валюті, відкриті в банках-резидентах, уключаючи перекази, що здійснюються за дорученням клієнтів, крім визначених випадків, зокрема для оплати критичного імпорту, а саме за операціями з імпорту товарів [продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі)], зазначених у постанові Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2022 року № 153 «Про окремі питання щодо забезпечення здійснення імпорту».

Та, слід акцентувати увагу на тому, що в цій забороні йдеться саме про транскордонний переказ. Відповідно до ст.1 Закону України «Про валюту і валютні операції» транскордонний переказ валютних цінностей – це рух певної суми коштів в Україну або за її межі з метою зарахування цих коштів на рахунок отримувача або видачі йому в готівковій формі. Тобто рух грошових коштів, у тому числі й валютних цінностей в межах України не є транскордонним переказом і не підпадатиме під вказану заборону.

Крім того, такий платіж на користь нерезидента на його рахунок в українському банку слід вважати належним виконанням зобов’язання за зовнішньоекономічним договором.

Олександр Єфімов, Старший партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри приватного права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана