Арбітражний керуючий як сторона договору

EXPERTUS. Головбух

Питання: Наше підприємство планує укласти договір про оренду приміщень. Другою стороною (якій платитимемо орендну плату) виступає арбітражний керуючий, але виступає як ліквідатор за рішенням суду.

Орендна плата надходитиме на розрахунковий рахунок арбітражного керуючого.

Чи потрібно нам при оплаті відповідно до п.178.5 ПКУ вимагати від арбітражного керуючого копії довідки про взяття на податковий облік як особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність?

Арбітражний керуючий, стверджує, що він виступає як ліквідатор, він не є платником податків і вставати на податковий облік не зобов’язаний.

Чи потрібно у додатку 4-ДФ за ІПН арбітражного керуючого показувати виплату орендної плати за договором оренди з ФОП, що надходили на рахунок арбітражного керуючого.

Прошу дати роз’яснення щодо цього питання з посиланням на законодавство.

Відповідь: Згідно зі ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі – Кодекс) арбітражний керуючий – це фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

Залежно від стадії судового провадження у справах про банкрутство арбітражний керуючий виконує функції розпорядника майна, керуючого реалізацією, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора.

Розпорядник майна – це арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення процедури розпорядження майном.

Згідно зі ст.10 Кодексу арбітражний керуючий з моменту постановлення ухвали (постанови) про призначення його керуючим санацією або ліквідатором до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства-боржника.

Одна й та сама особа може здійснювати повноваження арбітражного керуючого на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство відповідно до вимог Кодексу.

Відповідно до ст.30 Кодексу арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду, яка складається з основної та додаткової грошових винагород.

На стадії розпорядження майном арбітражний керуючий (розпорядник майна) не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених Кодексом.

За ст.44 Кодексу призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника. Повноваження керівника боржника та виконавчих органів його управління, покладені на них відповідно до законодавства чи установчих документів, можуть бути припинені в разі, якщо ними не вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника, створюються перешкоди діям розпорядника майна чи допускаються інші порушення законодавства.

У разі виявлення вказаних обставин за клопотанням кредиторів або інших учасників справи ухвалою господарського суду повноваження керівника та виконавчих органів управління боржника припиняються, а виконання відповідних обов’язків тимчасово покладається на розпорядника майна до призначення в порядку, визначеному законодавством та установчими документами, нового керівника боржника та виконавчих органів управління боржника.

З дня постановлення господарським судом ухвали про припинення повноважень керівника боржника або органів управління боржника керівник, повноваження якого припинені ухвалою господарського суду, зобов’язаний протягом трьох днів передати розпоряднику майна, а розпорядник майна – прийняти бухгалтерську та іншу документацію боржника, його печатки і штампи, матеріальні та інші цінності. У разі ухилення від виконання зазначених обов’язків керівник боржника несе зобов’язання з відшкодування збитків, завданих таким ухиленням.

 

Отже, арбітражний керуючий у статусі розпорядника майна у виняткових випадках (тимчасове відсторонення керівника),  а також у статусі керуючого санацією чи ліквідатора може здійснювати повноваження керівника підприємства – боржника (банкрута).

 

Згідно зі ст. 761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм (оренду) має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму. Отже, майно боржника може бути передано в оренду лише його керівником (уповноваженим представником) від імені такого боржника (юридичної особи). Тому й орендну плату має отримувати не арбітражний керуючий в будь-якому статусі, а власник майна – боржник. У цьому разі юридична особа. Тож арбітражний керуючий у статусі ліквідатора не є орендодавцем, не отримує орендну плату та, як результат, не сплачує самостійно з неї податки, оскільки орендна плата – не його дохід.

 

У запитанні вказано, що арбітражний керуючий виступає у відносинах оренди як ліквідатор. Тобто він діє від імені власника майна – боржника. Отже орендодавцем та отримувачем орендної плати є юридична особа – власник орендованого майна, а тому в цьому разі відсутня необхідність подавати додаток 4ДФ, оскільки він є додатком до розрахунку ПДФО та ЄСВ, який відображає будь-які нарахування у вигляді доходів для громадян, а також ФОП.

 

  О.Єфімов,

Старший Партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри приватного права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді