Договір комерційної концесії (франшиза)

EXPERTUS. Головбух

Питання: ФОП платник єдиного податку 2-га група надає інші освітні послуги дітям дошкільного та шкільного віку. Має зареєстровану торгову марку. Має відповідні стандарти і інші документи на підставі яких з ФОПами єдинниками укладає ДОГОВІР КОМЕРЦІЙНОЇ КОНЦЕСІЇ (франшизи) і з ними співпрацює.

А фізичні особи, які ще не зареєструвалися як ФОП подають документи на участь на отримання гранту і в плані показують що вони в майбутньому відкриють ФОП і будуть працювати з наданими їм ДОКУМЕНТАМИ від Правоволодільця.

А при отриманні коштів вже не хочуть укладати Договір франшизи.

Як ФОПу себе уберегти так як з фізособою Договір франшизи не можна укласти?

Можливо Протокол про наміри або якийсь інший документ?

Тобто як оформити ФОПу договір франшизи з фізичною особою, яка в майбутньому відкриє ФОП?

Відповідь: Судячи з питання, універсальної відповіді на нього не існує, оскільки у наведених відносинах мають виникати умови та нюанси, які впливають на той чи інший варіант відносин. Простіше кажучи, від того чи іншого контрагента залежатимуть й гарантії його поведінки. Що може бути прийнятним для однієї ситуації, радикально не сприйматиметься в іншій. А тому, логічним буде запропонувати не один варіант із застереженням водночас про те, що можуть бути й інші можливості.

 

Спочатку слід зазначити, що франшиза або франчайзинг – це вид партнерства, коли одна сторона (франчайзер) передає другій стороні (франчайзі) за плату (паушальний внесок) право на певний вид підприємництва, використовуючи розроблену бізнес-модель його ведення: діяти від свого імені, використовуючи технологію, сировину, товарні знаки та/або бренди франчайзера. Побутовою мовою: це «оренда» торгової марки і використання перевіреної бізнес-моделі

 

Договір з відкладальною обставиною

Відповідно до ст.212 Цивільного кодексу України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов’язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Водночас, якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала.

Отже, якщо укласти франчайзинговий договір з відкладальною обставиною, якою визнати реєстрацію франчайзі суб’єктом підприємницької діяльності (ФОПом), то обов’язок франчайзера щодо надання такому франчайзі коштів виникне лише після настання обставини, яка є відкладальною.

Звісно, у цьому разі можна заперечувати, що реєстрація франчайзі ФОПом не може бути відкладальною обставиною і такий договір слід визнати недійсним, але в такому разі й обов’язок франчайзера сплатити кошти на користь франчайзі також не виникне.

 

Попередній договір

Відмінність протоколу намірів від договору полягає в тому, що такий протокол не створює обов’язків ані для франчайзі, ані для франчайзера. Тому скласти такий документ можна, якщо метою франчайзера є засвідчити його готовність укласти в майбутньому франчайзинговий договір, але при цьому не брати на себе обов’язок сплачувати до того моменту бодай якісь бодай комусь кошти. Однак, як вже було вказано, протокол намірів не породжує ніяких обов’язків ні для кого.

Альтернативою протоколу є попередній договір. Відповідно до ст.635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов’язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Тобто по змісту (права і обов’язки сторін) попередній договір може повністю дублювати основний договір з тим лиш застереженням, що сторони такого попереднього договору мають в майбутньому укласти основний договір і «перенести» в нього усі права і обов’язки, зазначені в попередньому договорі.

Відповідно до ч.2 ст.635 ЦК України сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства. Інше – це можуть бути штрафні санкції (штраф) за відмову однієї зі сторін від укладення основного договору, а також обов’язок повернути кошти, отримані однією стороною попереднього договору від іншої сторони в рахунок майбутніх відносин франчайзингу.

А згідно з ч.4 ст.635 договір про наміри (протокол про наміри тощо), якщо в ньому немає волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору, не вважається попереднім договором.

 

Звісно, можуть бути й інші варіанти юридичного забезпечення «добросовісності» майбутнього франчайзі, але то вже залежить від конкретних умов, обставин, взаємовідносин майбутніх контрагентів такого договору. 

  О. Єфімов,

Старший партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри цивільного та трудового права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана