EXPERTUS. Головбух
Питання: Ми ведемо реконструкцію будинку під офісні приміщення, в особі замовника, генпідрядника. Продаємо приміщення в період будівництва за договорами пайової участі у фінансуванні реконструкції будинку (не нотаріальні, реконструкція ведеться з 2019 р.).
Які можуть бути наслідки у фізичної особи і ТОВ при оформленні договору:
1) Переуступки.
2) Зміни сторони.
Відповідь: Очевидно, що в запитанні йдеться про те, що пайовик, який вже уклав договір пайової участі з ТОВ та здійснив пайовий внесок, набув відповідне право на відповідне приміщення, яке він набуде у власність після завершення реконструкції. І от таке своє право він хоче «продати» фізичній особі як кредитор у зобов’язанні.
Правочин про відступлення права вимоги (передання одним кредитором права іншій особі – новому кредитору) є однією з підстав заміни кредитора у зобов’язанні (ст.512 ЦК). Тобто відступлення права вимоги і є заміною сторони, а саме кредитора у зобов’язанні ТОВ передати кредитору (вже новому) приміщення після його реконструкції.
Правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. А правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
Отже відповідь на питання про те, чи потрібно засвідчувати нотаріально договір відступлення права вимоги, залежить від того, чи посвідчений нотаріально договір, який став підставою виникнення такого права вимоги.
Щодо оподаткування вказаної операції слід сказати, що прямої норми, яка би це питання врегульовувала, чинний Податковий кодекс не містить. Він містить спеціальні норми щодо певних прав вимоги, але не загальні щодо будь-яких прав вимоги, набутих платником податків.
Відповідно до ст.163 ПК об’єктом оподаткування ПДФО є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України. Згідно з пп.14.1.255. п.14.1. ст.14 ПК відступлення права вимоги – це операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.
Щодо спеціальних норм, якими регулюється оподаткування вказаних операцій, слід сказати, що їх дві:
– до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи, що становлять позитивну різницю між сумою коштів, отриманих платником податку від інших осіб внаслідок відступлення на їх користь права вимоги за договором про участь у фонді фінансування будівництва (у тому числі, якщо таке відступлення здійснено на підставі договору купівлі-продажу), та сумою коштів, внесених платником податку до такого фонду за цим договором (пп. 164.2.13. п.164.2. ст.164 ПК);
– до загального річного оподатковуваного доходу платника податку, який придбав право вимоги на банківський депозит (вклад), включається позитивна різниця між сумою коштів, отриманих у результаті реалізації права вимоги, та вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого депозиту (вкладу) (пп.165.1.29. п.165.1. ст.165 ПК).
Оскільки ПК містить лише ці дві спеціальні норми а податкове законодавство не передбачає оподаткування за аналогією закону, то можна зробити висновок, що у зазначеній вище ситуації оподаткуванню підлягатиме вся сума коштів, отриманих фізичною особою, пайовиком ТОВ, від фізичної особи – нового кредитора, якщо така оплата за договором відступлення права вимоги обумовлена. При цьому сума коштів, сплачених фізичною особою – пайовиком на користь ТОВ за придбане в останнього право вимоги, не зменшуватиме базу оподаткування ПДФО і ВЗ.
Олександр Єфімов, Старший партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри приватного права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді