Взаємні розрахунки при припиненні контрагента

Відповідь: Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов’язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Сторонами у зобов’язанні ст.510 ЦКУ визнає боржника і кредитора.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Це загальне правило. Крім того, зобов’язання може бути припинено зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги.

Відповідно до ст.601 ЦКУ зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги. При цьому зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Хоча для контролюючого органу краще таки укласти договір про припинення зобов’язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Умови, яких слід дотриматися, аби контролюючий орган мав мінімум запитань:

1. Строк виконання зобов’язань, які припиняються, має настати. Тобто зараховувати можна лише ті зобов’язання, стосовно яких строк виконання настав, а не настане в майбутньому.
2. Вимоги мають бути однорідними, тобто грошовими та не обов’язково, але бажано в однаковій валюті, що є досить логічним та зрозумілим у ситуації, про яку йдеться в запитанні.
3. Вимоги мають бути зустрічними, що в описаному варіанті цілком досягається: боржник за вимогою з виплати дивідендів є кредитором за вимогою з оплати послуг. І навпаки.

Акт звірки – то перший крок до припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог. Щоб завершити таке зарахування необхідно або скласти двосторонні договір про це, або ж достатньо направити контрагенту заяву про таке зарахування.

Без юридичних кроків, спрямованих на зарахування зустрічних однорідних вимог, залишаться існувати зустрічні зобов’язання, які автоматично не припиняться.

Тим більше, що в наведеній у питанні ситуації обов’язок повернути аванс в сумі 3 953 818,00 грн в т.ч. ПДВ взагалі ще навіть і не виник. Виникне він лише тоді, коли сторони про це укладуть відповідну угоду.

Укладення такої угоди про повернення авансу означатиме зміну суми компенсації вартості товару.

Відповідно до ст.192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача – платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку – постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Результат перерахунку податкових зобов’язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Отже, повернення сплаченого авансу в сумі 3 953 818,00 грн. можливе лише у разі укладення відповідного договору та, що логічно, повернення відвантаженого покупцю товару. Але для складення та реєстрації розрахунку коригування достатньо вказаного договору, сам факт повернення товару на цей перерахунок не впливає. Цей же договір буде підставою як для повернення коштів у вказаному вище розмірі, так і для здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог та їх припиненням. І варто нагадати, що припинення зустрічних зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог може бути здійснено на підставі заяви лише однієї сторони.

  О.Єфімов,

Старший партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри приватного права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді