Прострочені дивіденди: ризики

EXPERTUS. Головбух

Питання: Приватне підприємство, учасником якого є одноосібний учасник-фізична особа, прийняв рішення про виплату дивідендів. Статутом встановлено строк виплати – до двох місяців.

Чи може учасник провести виплату дивідендів у строк до 6 місяців на підставі рішення одноосібного учасника?

Чи потрібно обов’язково виплатити у двомісячний строк, як це передбачено статутом?

Відповідь: Відповідно до ст. 961 Цивільного кодексу (далі – ЦК) учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом, зокрема, брати участь у розподілі прибутку юридичної особи і одержувати його частину (дивіденди), якщо така юридична особа має на меті одержання прибутку.

Відповідно до ст. 26 Закону від 06.02.2018 № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі – Закон № 2275) виплата дивідендів здійснюється за рахунок чистого прибутку товариства особам, які були учасниками товариства на день прийняття рішення про виплату дивідендів, пропорційно до розміру їхніх часток.

Виплата дивідендів здійснюється у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття рішення про їх виплату, якщо інший строк не встановлений статутом товариства або рішенням загальних зборів учасників.

Отже, ключовим підґрунтям спрямування чистого прибутку на виплату дивідендів є статут або рішення про їх виплату. Таке рішення приймають учасники товариства на загальних зборах, або ж воно приймається одноособовим учасником у формі його рішення.

Іншими словами Законодавець увів диспозитивну норму в Закон «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», якою дозволив встановлювати строк виплати дивідендів рішенням загальних зборів або ж рішенням одноособового учасника.

Звісно ж контролюючий орган може до цього питання підійти «креативно» і визнати, що дивіденди, сплачені поза двомісячним строком, не є дивідендами, та мають оподатковуватися на загальних підставах, а не як дивіденди. Ризик не високий, але стверджувати про його відсутність я би не став.

Усунути цей ризик можна шляхом внесення відповідних змін до статуту ТОВ. На практиці це потребує максимум один день спілкування з державним реєстратором або нотаріусом.

Іншим способом усунення вказаного ризику може бути надання учасником ТОВ цьому ж ТОВ позики (поворотної фінансової допомоги) у розмірі дивідендів, які мають бути виплачені у двомісячний строк. Потім цю суму позики ТОВ виплачує цьому ж учаснику як дивіденди, тобто дотримується двомісячного строку, що й усуває відповідні ризики.

А от позику вже можна повернути у строк шість місяців, а можна й пізніше. Але не більше ніж у строк 12 місяців з дня надання позики.

  О. Єфімов,

Старший партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та Партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри приватного права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана