Товарно-транспортна накладна (ТТН): від паперової до віртуальної

У статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III (надалі – Закон № 2344-III) зазначено, що одним із документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення є товарно-транспортна накладна. При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов’язкові реквізити:

• дата і місце складання;
• вантажовідправник;
• автомобільний перевізник, прізвище, ім’я, по батькові водія та номер його посвідчення;
• вантажоодержувач;
• транспортний засіб, його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто;
• пункти завантаження і розвантаження.

Відповідно до п. 11.1. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 № 363 (надалі – Правила № 363), товарно-транспортна накладна є основним документом на перевезення вантажів.

При цьому, у п. 1 Правил № 363 передбачено, що товарно-транспортна накладна – є єдиним для всіх учасників транспортного процесу документом, призначеним для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов’язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Форма товарно-транспортної накладної, затверджена наказом Міністерства інфраструктури № 983 від 05.12.2013 і наведена в додатку 7 до Правил № 363.

Разом з тим, в п. 11.1. Правил № 363 зазначено, що товарно-транспортну накладну суб’єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній наступної інформації:

• про назву документа,
• дату і місце його складання,
• найменування (прізвище, ім’я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача,
• найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж,
• автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер),
• пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

За п. 11.3. Правил № 363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках. Тобто особа, яка вступає у відносини з перевізником та замовляє послугу перевезення.

Замовником послуг з перевезення є вантажовідправник або вантажоодержувач, який уклав з перевізником договір про перевезення вантажів, а перевізником – фізична або юридична особа – суб’єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами (п. 1 Правил № 363). Тобто залежно від умов договору поставки вантажовідправником може бути продавець, якщо він зобов’язаний доставити вантаж покупцеві, або ж покупець, якщо поставка відбувається на умовах самовивезення (базис поставки EXW Incoterms-2010).

Отже, саме Замовник послуг перевезення зобов’язаний скласти (виписати) товарно-транспортну накладну при здійсненні вантажного перевезення автомобільним транспортом у трьох примірниках: по одному для вантажовідправника, перевізника та вантажоотримувача.

Відповідно до п. 11.4. та п. 11.5. Правил № 363 після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) також підписує всі її примірники.

На обов’язковості складання ТТН під час перевезення вантажів автомобільним транспортом наполягає й судова практика. Так у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23.08.2023 по справі № 600/1407/22-а зазначено: «54. Отже, правила перевезення вантажів автомобільним транспортом України, а також постанова Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року № 207, якою затверджено Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні встановлюють, визначають що товарно-транспортна накладна (ТТН) обов’язково повинна оформлятися, якщо перевезення вантажу здійснюється автомобільним транспортом на договірних умовах (тобто коли є послуга перевезення вантажу)».