Віртуальні активи. Що, коли та як?

У пояснювальній записці до законопроєкту «Про віртуальні активи» зазначено, що ринок віртуальних активів є необхідним елементом нової економічної парадигми будь-якої держави в Україні такий ринок фактично вже сформований та існує приблизно п’ять років, проте перебуває повністю поза межами правового поля держави. Учасникам ринку віртуальних активів мають надати можливість користуватися банківськими послугами, сплачувати податки з отриманих доходів і отримувати юридичний захист у судах при порушенні їх прав, а тому дуже важливим завданням є забезпечення захисту українських інвесторів при здійсненні інвестицій на ринку віртуальних активів.

Власне кажучи, законодавець вирішив врегулювати те, що вже існує. Це схоже на думку, яка прозвучала у фільмі «Забута мелодія для флейти»: якщо вільних художників не можна перемогти, то треба їх об’єднати й очолити.

Наш законодавець вирішив, мабуть, замість того, щоб забороняти обіг віртуальних активів, що навряд чи йому вдалося б, врегулювати цей обіг та почати його контролювати, що є реальнішим завданням. Та й отримання податків з цього ринку теж не остання мета держави.

Закон «Про віртуальні активи» № 2074-IX прийнятий 17 лютого 2022 року, проте чинності він так і не набув ще. Відповідно до п.1 його Прикінцевих та перехідних положень він набирає чинності з дня набрання чинності законом України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування операцій з віртуальними активами, але не раніше дня опублікування цього Закону.

Як те казав Маленький принц, якщо зірки запалюють, то комусь це потрібно. А якщо не запалюють, то комусь це теж потрібно. Мабуть, ще не виникла потреба у наших законодавців визначитися, як оподатковувати операції з віртуальними активами, а тому й Закон «Про віртуальні активи» залишається в дещо «підвішеному» стані: він вже є, але ще не діє.

Активи — це…

Звісно, що при слові «активи» у більшості читачів виникає асоціація або з бухгалтерським балансом, або з інвестуванням та отриманням інвестиційних доходів від володіння активами.

Як зазначено у пояснювальній записці до Закону про віртуальні активи, ринок цих активів існує в Україні вже п’ять років, а норм права, які би його регулювали, немає. Наприклад, ви купуєте кілограм сиру в супермаркеті. Він виявився неякісним і ви його намагаєтеся повернути до супермаркета або пред’явити будь-яку іншу претензію. У супермаркеті вам відмовляють, і відповідно ви звертаєтеся до суду за захистом свого порушеного права споживача. А в суді вам кажуть: «Соррі, ми не можемо захистити ваше право споживача сиру, позаяк сир не є об’єктом правовідносин в Україні. Немає норми права, яка б захищала права покупця сиру». Виходить, що сир де-факто є, а де-юре його в правовій системі немає.

Так і з віртуальними активами. Де-факто вони вже існують п’ять років (як зазначали автори законопроєкту) або 8 (якщо рахувати ще три роки ненабрання чинності Законом про віртуальні активи), їх купують, продають, обмінюють, але де-юре цей ринок не існував, не був врегульований нормами українського законодавства. І тому будь-який збій у зазначених правовідносинах не міг бути усунутий відповідно до закону через відсутність останнього. От цю прогалину Закон про віртуальні активи й має закрити, коли набере чинності.

Відповідно до ст. 1 Закону про відмивання активи — це кошти, зокрема електронні гроші, інше майно, майнові та немайнові права.

Повна версія статті тут: https://e.fdk.net.ua/finansovyy-dyrektor-kompaniyi-2025-3/virtualni-aktyvy-shcho-koly-ta-yak?fbclid=IwY2xjawJCPFNleHRuA2FlbQIxMAABHVFYd0cfd53HyTNrMl31K_S3thh6xUMiE2PzoJRheYFFoXgIwY68KDNr5w_aem_ZaCs0U0IzgGrd2plx6dObA