Інтермодальні перевезення

Відповідь: Інтермодальні перевезення – це доставка вантажу до одержувача, яка виконується кількома видами транспорту. Всі відрізки шляху обслуговуються різними перевізниками, і для кожної ділянки потрібен окремий контракт. Кілька перевізників для однієї поїздки, при цьому кожен етап обробляється окремим транспортним перевізником.

Основними ознаками інтермодальних перевезень є участь у перевезенні щонайменше двох видів транспорту та наявність договору між «центром» і вантажовласником про перевезення вантажу «від дверей до дверей», у якому передбачається відповідальність «центру» за схоронність вантажу й строки його перевезення, а також розмір тарифної плати за весь комплекс послуг, наданих «центром» вантажовласнику (т.з. наскрізний тариф).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про мультимодальні перевезення» від 17.11.2021 № 1887-IX мультимодальне перевезення – це перевезення вантажів двома або більше видами транспорту на підставі договору мультимодального перевезення, що здійснюється за документом мультимодального перевезення.

Документ мультимодального перевезення вантажів – це перевізний документ (транспортна накладна, коносамент тощо), що підтверджує укладення договору мультимодального перевезення та прийняття вантажу під свою відповідальність оператором мультимодального перевезення від замовника, який оформлюється оператором мультимодального перевезення та за яким здійснюється перевезення вантажу. А єдиний перевізний документ – це документ мультимодального перевезення вантажів встановленої форми, за яким може здійснюватися мультимодальне перевезення вантажу на всьому маршруті мультимодального перевезення.

Оператор мультимодального перевезення – це суб’єкт господарювання, який укладає договір мультимодального перевезення, приймає на час перевезення під свою відповідальність вантаж, оформлює документ мультимодального перевезення та здійснює чи забезпечує здійснення перевезення вантажу до місця призначення.

Відповідно до ст.11 зазначеного Закону документ мультимодального перевезення вантажів має містити інформацію про:

• оператора мультимодального перевезення та замовника послуги мультимодального перевезення;
• найменування, вид, кількість та вагу вантажу брутто;
• види транспорту, які будуть використовуватися, та маршрут мультимодального перевезення із зазначенням мультимодальних терміналів, де здійснюється зміна видів транспорту;
• пункти відправлення та призначення вантажу;
• одержувача вантажу.

Форма єдиного перевізного документа затверджується Кабінетом Міністрів України. Під час здійснення міжнародних мультимодальних перевезень вантажів оператори мультимодальних перевезень, фактичні перевізники використовують товарно-транспортні документи, передбачені міжнародними договорами України, як перевізний документ. При здійсненні міжнародних мультимодальних перевезень вантажів оператори мультимодальних перевезень використовують єдиний перевізний документ на відрізку маршруту, що пролягає територією України, а також у міжнародному сполученні, якщо це передбачено міжнародними договорами України.

Згідно з вказаним Законом мультимодальні перевезення термінологічно замінили у прямому змішаному сполученні.

Відповідно до ст.913 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, багажу, пошти здійснюються кількома видами транспорту з використанням документа мультимодального перевезення. Перевезення пасажирів може здійснюватися кількома видами транспорту за єдиним транспортним документом або за документом мультимодального перевезення. Відносини організацій, підприємств транспорту, що здійснюють мультимодальні перевезення, визначаються за домовленістю між ними.

Щодо ПДВ

Згідно з п.185.1. ПКУ об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ. А відповідно до пп.195.1.3. ст.195 ПКУ за нульовою ставкою оподатковуються операції з постачання послуг, зокрема, міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. При цьому для цілей цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.

А згідно з пп.«ж» п.186.3. ст.186 ПКУ місцем постачання надання транспортно-експедиторських послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання.

Як вже зазначалося вище, відповідно до ст.11 Закону України «Про мультимодальні перевезення» форма єдиного перевізного документа затверджується Кабінетом Міністрів України. Під час здійснення міжнародних мультимодальних перевезень вантажів оператори мультимодальних перевезень, фактичні перевізники використовують товарно-транспортні документи, передбачені міжнародними договорами України, як перевізний документ.

При здійсненні міжнародних мультимодальних перевезень вантажів оператори мультимодальних перевезень використовують єдиний перевізний документ на відрізку маршруту, що пролягає територією України, а також у міжнародному сполученні, якщо це передбачено міжнародними договорами України.

Отже, у разі здійснення міжнародного модального перевезення за єдиними міжнародним перевізним документом, ПДВ нараховується і сплачується за ставкою 0%.

Наказом ДПСУ від 06.07.2012 № 610 затверджена Узагальнююча податкова консультація щодо порядку оподаткування податком на додану вартість транспортно-експедиторської діяльності (далі — УПК № 610), яка пояснює бачення контролюючих органів на оподаткування послуг міжнародного перевезення. Відповідно до неї значення має статус самого перевізника:

• якщо перевізником є резидент, то послуги міжнародного перевезення оподатковують ПДВ за ставкою 0 % незалежно від того, кому вони надаються: резиденту чи нерезиденту;
• якщо ж перевізником є нерезидент, то послуги міжнародного перевезення не є об’єктом оподаткування ПДВ. Тому ставка 0 % ПДВ у такому разі взагалі не застосовується і правила «нерезидентської» ст. 208 ПКУ не застосовуються.

При відповіді на питання 6 розділу ІІ УПК № 610 нульова ставка ПДВ застосовується до всього маршруту міжнародного перевезення, підтвердженого єдиним міжнародним перевізним документом, без поділу її на «закордонну» і «українську» частини. Тому ділити перевезення на відрізки «в межах України» і «за межами України» не треба. Тим  більше, якщо врахувати наявність єдиного перевізного документа, а не окремих.

  О.Єфімов,

Старший партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та Партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри приватного права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана