EXPERTUS. Головбух.
Питання: Одним із засновником ТОВ є юридична особа – нерезидент (резидент Болгарії).
Згідно з п.2 ст. 10 Конвенції про уникнення подвійного оподаткування дивіденди можуть оподатковуватись у Договірній Державі, резидентом якої є компанія, що сплачує дивіденди, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач фактично має право на дивіденди, податок, що стягується, не повинен перевищувати:
а) 5 процентів загальної суми дивідендів, якщо право на дивіденди фактично має компанія (на відміну від товариства) і ця компанія є власником принаймні 25 процентів капіталу компанії, яка сплачує дивіденди.
Просимо пояснити, що мається на увазі з пункту а) під визначенням «компанія» та словосполученням «на відміну від товариства». Це стосується форми власності, чи щось інше?
Якщо наше підприємство нарахує 5% згідно з цим пунктом Конвенції, а не 15% податку на репатріацію згідно з ПКУ, які довідки чи інші підтверджуючі документи повинен надати нерезидент – засновник, якому виплачуються дивіденди?
Відповідь: Дійсно, згідно зі ст.10 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Болгарія про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень дивіденди, що сплачуються компанією, яка є резидентом Договірної Держави, резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі. Однак такі дивіденди можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, резидентом якої є компанія, що сплачує дивіденди, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач фактично має право на дивіденди, податок, що стягується, не повинен перевищувати:
а) 5 процентів загальної суми дивідендів, якщо право на дивіденди фактично має компанія (на відміну від товариства) і ця компанія є власником принаймні 25 процентів капіталу компанії, яка сплачує дивіденди;
- b) 15 процентів загальної суми дивідендів у всіх інших випадках.
Згідно з ч.3 цієї ж статті термін «дивіденди» при використанні в цій статті означає доход від акцій чи інших прав, які не є борговими зобов’язаннями, що дають право на участь у прибутку, також як доход від інших корпоративних прав, який підлягає такому ж оподаткуванню, як доходи від акцій відповідно до податкового законодавства Держави, резидентом якої є компанія, що розподіляє прибуток.
Конвенція дає тлумачення поняттю «компанія», але не дає розуміння поняття «товариство». Згідно зі ст.3 Конвенції термін «компанія» означає будь-яке корпоративне об’єднання або будь-яку організацію, що розглядається з метою оподаткування як корпоративне об’єднання.
Зазвичай термін «компанія» означає юридичну особу, а термін «товариство» – об’єднання без створення юридичної особи.
Так, наприклад, для розуміння відмінності між вказаними поняттями можна звернутися до приватного права України. Відповідно до ст.1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов’язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об’єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об’єднання вкладів учасників.
За договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов’язання об’єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети (ст.1132 ЦКУ).
На відміну від товариства компанія – це, як зазначено у Конвенції, будь-яке корпоративне об’єднання або будь-яка організація, що розглядається з метою оподаткування як корпоративне об’єднання. Тобто це таке утворення, яке створює (породжує) корпоративні права і корпоративні правовідносини.
Відповідно до ст.961 ЦКУ права учасників юридичних осіб (корпоративні права) – це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства.
Учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом:
1) брати участь в управлінні юридичною особою у порядку, визначеному установчим документом, крім випадків, встановлених законом;
2) брати участь у розподілі прибутку юридичної особи і одержувати його частину (дивіденди), якщо така юридична особа має на меті одержання прибутку;
3) у випадках, передбачених законом та установчим документом, вийти з юридичної особи;
4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, паїв та інших об’єктів цивільних прав, що засвідчують участь у юридичній особі, у порядку, встановленому законом;
5) одержувати інформацію про діяльність юридичної особи у порядку, встановленому установчим документом;
6) одержати частину майна юридичної особи у разі її ліквідації в порядку та у випадках, передбачених законом, установчим документом (право на ліквідаційну квоту).
Корпоративними відносинами є відносини між учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) юридичних осіб, у тому числі які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав.
Тож, відповідаючи на запитання, слід зазначити, що для застосування ставки оподаткування дивідендів у розмірі 5% слід мати документ, що підтверджує статус компанії – отримувача дивідендів саме як юридичної особи. Таким документом є витяг з Торгівельного реєстру Болгарії, який можна згенерувати на відповідному сайті: https://portal.registryagency.bg/
О.Єфімов,
Старший партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри приватного права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді