Купити електроенергію

EXPERTUS. Головбух

Питання: Енергетична компанія (ЮО), платник ПДВ, ПнП, має ліцензію електропостачальника.

Чи має право викупляти надлишки електроенергії від власних сонячних станцій від активних споживачів, які є платниками єдиного податку та фізичними особами?

Відповідь: Закон України «Про альтернативні джерела енергії» від 20.02.2003 № 555-IV (далі – Закон №555) до альтернативних джерел енергії відносить, сонячну, вітрову, геотермальну, гідротермальну, аеротермальну, енергію хвиль та припливів, гідроенергію, енергію біомаси, газу з органічних відходів, газу каналізаційно-очисних станцій, біогазів, та вторинні енергетичні ресурси, до яких належать доменний та коксівний гази, газ метан дегазації вугільних родовищ, перетворення скидного енергопотенціалу технологічних процесів.

Сприяння розвитку альтернативної енергетики як екологічно чистої і безпаливної підгалузі енергетики шляхом встановлення «зеленого» тарифу та оплати електростанціям, які виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії всієї виробленої ними електричної енергії в повному обсязі у грошовій формі, без застосування будь-яких видів заліків погашення заборгованості із розрахунків за електроенергію віднесено до державної політики в електроенергетиці.

Тобто держава закріпила у Законі №555 свою зацікавленість у розвитку цього напрямку виробництва електроенергії. Суть її полягає в тому, що держава зобов’язується купувати електроенергію, вироблену з сонячної енергії, за спеціальним «зеленим» тарифом.

Тож, відповідно до ст.1 Закону №555 «зелений» тариф – це спеціальний тариф, за яким закуповується електрична енергія, вироблена на об’єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії – вироблена лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями).

«Зелений» тариф на електричну енергію, вироблену з сонячної енергії встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП). Цей тариф відрізняється у залежності від суб’єкта, який виробляє та продає електроенергію. Так, для кожного суб’єкта господарювання, за кожним видом альтернативної енергії та для кожного об’єкта електроенергетики або для кожної черги будівництва електростанції (пускового комплексу) встановлюється окремо.

Для приватних домогосподарств «зелений» тариф встановлюється єдиним і залежить лише від виду альтернативного джерела енергії. А ще він залежить від періоду, в якому об’єкт електроенергетики уведено в експлуатацію. Для приватних домогосподарств постановою НКРЕКП від 29.09.2017 №1186 «Про встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію для приватних домогосподарств» передбачено такі тарифи.

Відповідно до ст.58¹ «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 №2019-VIII (далі – Закон №2019) приватні домогосподарства, яким встановлено «зелений» тариф, здійснюють продаж виробленої електричної енергії за «зеленим» тарифом постачальнику універсальних послуг. Інші споживачі, у тому числі енергетичні кооперативи, яким встановлено «зелений» тариф, здійснюють продаж виробленої електричної енергії за «зеленим» тарифом гарантованому покупцю.

Відповідно до ст.65 Закону №2019 КМУ з метою забезпечення загальносуспільних інтересів та виконання гарантій держави щодо купівлі всієї електричної енергії, виробленої на об’єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, за встановленим «зеленим» тарифом, визначає державне підприємство для виконання функцій гарантованого покупця електричної енергії.

Згідно з п.16 частини першої статті 1 Закону №2019 гарантований покупець електричної енергії – суб’єкт господарювання, що відповідно до цього Закону зобов’язаний купувати електричну енергію у виробників, яким встановлено «зелений» тариф, об’єкти електроенергетики або черги будівництва (пускові комплекси) яких включені до балансуючої групи гарантованого покупця, та придбавати послугу із забезпечення підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за механізмом ринкової премії (послуга за механізмом ринкової премії) у виробників, які уклали з ним договір про надання послуги із забезпечення підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за механізмом ринкової премії (договір про надання послуги за механізмом ринкової премії), а також виконувати інші функції, визначені законодавством.

А з п.93 частини першої статті 1 Закону №2019 універсальна послуга – це постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам, що гарантує їхні права бути забезпеченими електричною енергією визначеної якості на умовах, визначених відповідно до цього Закону, на всій території України.

Згідно зі ст.63 Закону №2019 універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам. Постачальник універсальних послуг не може відмовити побутовому та/або малому непобутовому споживачу, який виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії і знаходиться на території здійснення його діяльності, в укладенні договору купівлі-продажу електричної енергії за механізмом самовиробництва, за умови що між споживачем та таким постачальником уже укладений договір про постачання електричної енергії.

Визначення постачальника універсальних послуг здійснюється рішенням Кабінету Міністрів України за результатами конкурсу, проведеного у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Порядок проведення конкурсу з визначення постачальника універсальних послуг має містити, зокрема, перелік кваліфікаційних вимог до електропостачальників та критерії, за якими здійснюється визначення переможця.

Відповідно до ст.8 Закону №2019 господарська діяльність з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, розподілу електричної енергії малими системами розподілу, постачання електричної енергії споживачам, зберігання енергії, агрегації, трейдерська діяльність, здійснення функцій оператора ринку та гарантованого покупця провадяться на ринку електричної енергії, за умови отримання відповідної ліцензії, якщо інше не передбачено цим Законом.

Ліцензія на провадження господарської діяльності з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, розподілу електричної енергії малими системами розподілу, постачання електричної енергії споживачу, зберігання енергії, агрегації, трейдерської діяльності, здійснення функцій оператора ринку та гарантованого покупця видається Регулятором у встановленому законодавством порядку.

Отже, для купівлі надлишків електроенергії від власних сонячних станцій від активних споживачів, які є платниками єдиного податку та фізичними особами, юридична особа має відповідати наведеним вище критеріям постачальника універсальних послуг або гарантованого покупця.

Стосовно статусу фізичної особи – підприємця, який є платником єдиного податку, слід виходити з того, що спрощена система оподаткування обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів (п. 291.2 ПКУ). Не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання, які виробляють, експортують, імпортують, продають підакцизні товари. Виняток – роздрібний продаж паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльність фізосіб, пов’язана з роздрібним продажем пива, сидру, пері без спирту та столових вин (пп. 3 пп. 291.5.1 ПКУ).

До підакцизних товарів належить і електрична енергія (п. 215.1 ПКУ). Виробництво електроенергії – діяльність, пов’язана з перетворенням енергії з енергетичних ресурсів будь-якого походження в електричну енергію за допомогою технічних засобів, крім діяльності із зберігання енергії, відповідно до п.11 ч.1 ст.1 Закону №2019.

Оскільки електрична енергія є підакцизним товаром, платники єдиного податку першої – третьої груп не мають права здійснювати виробництво та продаж електричної енергії. Проте мають право перебувати на спрощеній системі оподаткування платники, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, в т. ч. з енергії сонячного випромінювання за допомогою власної сонячної електростанції та використовують її виключно для власних потреб.

  О.Єфімов,

Старший партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри приватного права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді