Адвокатські послуги: як впливає статус надавача на податкові наслідки отримувача

      Передісторія

У 2016 році ухваленням змін до ст. 131² Конституції України, а заодно і до процесуальних кодексів, в Україні було запроваджено адвокатську монополію. Законопроєкт «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» №3524 отримав схвальну оцінку Венеціанської комісії, у висновку якої зазначається: «остання версія змін до Конституції України, підготовлена робочою групою Конституційної Комісії з питань правосуддя, є дуже позитивною і добре підготовленою та заслуговує повної підтримки».

Введення виключного права адвокатів на представництво в судах передбачало чотири етапи: з 2017 р. – у судах касаційної інстанції; з 2018 р. у судах апеляційної інстанції; з 2019 р. – судах першої інстанції; з 2020 р. – судах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування.

Усе це викликало необхідність для суб’єктів господарювання відкоригувати свої відносини з юристами. Адже «адвокатська монополія» позбавили штатних юристів, юрисконсультів, in-house-ів повноважень представляти в судах таких суб’єктів господарювання.

Хтось знайшов вихід в тому, що на базі юридичних відділів створив адвокатські об’єднання чи бюро, куди й були переведені юристи, які змушені були набути статусу адвоката, хтось уніс зміни в статутні (реєстраційні) документи і надав статусу юристам представляти суб’єкт господарювання, в якості керівника з «юридичними» повноваженнями без отримання адвокатського свідоцтва, хтось уклав договір з адвокатами в різних організаційно-правових формах на надання адвокатських послуг, а хтось ризикнув і прийняв на роботу в штат юриста з посвідченням адвоката, знехтувавши при цьому ризиками, про які далі.

Проте стосунки з «зовнішніми» адвокатами дещо змінили не лише ідеологію відносин, позбавили ознаки субординації, а й додали деяких нюансів в податковій площині. От їх і розглянемо під кутом зору наслідків у контрагента від отриманих послуг у адвоката.

 Що таке адвокатська діяльність

Згідно зі ст. 1 Закону від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон № 5076) адвокатська діяльність – це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.