Банківська таємниця: чи мають доступ податківці?

               Якось до мене завітав один знайомий і запропонував проінвестувати його проєкт на суму у 5 мільйонів євро. І у мене виникла думка про те, що від того дня я маю бути дуже обережним, оскільки той факт, що у мене немає такої суми вже не такий і значущий. Важливо для мене те, що хтось подумав, що у мене така сума є, а це вже небезпечно для мене.               Банківська таємниця є досить значущим фактором у забезпеченні подібної безпеки. Що більше осіб та органів, державних і не дуже, матимуть до неї доступ, то в більшу небезпеку потрапляють ті, хто зберігає в банку кошти чи інформацію про себе.                Для аналогії наведу такий приклад: один наш клієнт прийняв рішення не реєструвати подарований йому колекційний ніж як холодну зброю. Адже сам факт такої реєстрації може наштовхнути когось на думку про колекцію холодної зброї у нашого клієнта, а отже й стати причиною для злодіїв таку колекцію пошукати у його помешканні. А відсутність такої реєстрації матиме наслідком адміністративний штраф, та й то за умови, що цей колекційний ніж буде за якихось обставин виявлений відповідними органами.               Отже, якщо банківська таємниця перестане бути таємницею, то ризик небажаних гостей та інших осіб, що прагнуть втрутитися в життя власника банківського рахунку, істотно зросте.                Проте держава в особі фіскальних органів все наполегливіше намагається ту банківську таємницю для себе відкрити, оскільки, виявивши суму коштів на банківському рахунку, чи оборот по такому рахунку, завжди наповнює змістом питання платнику податку про те, чи усі податки ним сплачені. Наприклад, якщо податківці дізнаються про те, що на картковий рахунок фізичної особи надійшли кошти у сумі 100 000 грн протягом року, то цілком логічним буде від них «прохання» пояснити джерела таких надходжень. А вже потім можна очікувати «пропозицію» сплатити ПДФО та ВЗ з цих 100 000 грн. А може й навіть штраф за порушення порядку провадження господарської діяльності до 5000 НП, тобто до 85 тис грн. (стаття 164 КУпАП).               На хоча би таке. Д.Гетманцев у своєму телеграм-каналі вирішив пару тижнів тому «розвіяти зраду» щодо оподаткування надходжень на картковий рахунок фізичної особи. І «розвіяв» він її тим, що пояснив, які отримані платежі на картку не будуть оподатковані, а саме:·       платежі на рахунки родичам не оподатковуються, не оподатковувались і оподатковуватися не будуть. Йдеться про спадщину і дарування членами сім’ї фізичної особи, що відноситься до першого та другого ступеня споріднення: чоловік, дружина, діти чоловіка та дружини, батьки чоловіка та дружини, дід, баба, брати, сестри, онуки;·       доходи у вигляді поворотної фінансової допомоги, тобто якщо вам хтось (будь-хто) позичив гроші, а ви їх повернули, то це також не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.                А все інше – то оподатковуваний дохід! Тож, не дивно, чому обсяг банківської таємниці стає усе меншим, а доступ до неї має усе більше коло осіб та органів влади.

Закон про зміст банківської таємниці

Інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у ст.60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 № 2121-III (далі – Закон про банки), та інформація про банк є банківською таємницею. Вона включає:
Більш детально за посиланням: https://uteka.ua/ua/publication/commerce-12-yurydycheskye-konsultatsyy-67-bankovskaya-tajna-imeyut-li-dostup-nalogoviki