Право на “дореєстрацію” ТМ

EXPERTUS. Головбух

Питання: Фізична особо (не ФОП) передає права на реєстрацію торгової марки юридичній особі, за що ЮО особа сплачує йому умовно 10 тисяч грн згідно з договором передання прав.

ТМ ще не зареєстрована, тобто фізична особа розробляла та подавала на реєстрацію цю ТМ, але не зареєструвала самостійно, свідоцтва про реєстрацію немає.

Фізична особа передає право на ДОРЕЄСТРАЦІЮ ТМ юридичній особі. Це не буде передача майнових прав (їх ще немає) чи надання права на використання – це передача прав на реєстрацію.

Запитання: Які податки до сплати виникають у фізичної особи при цій операції? Як та хто про це звітує?

Чи буде юридична особа податковим агентом при цій операції?

З якою ознакою доходу включати в 4-ДФ?

Який це вид доходів для ФО?

Чи сплачуються ВЗ і ПДФО?

Чи сплачує ці податки юридична особа?

Відповідь: Спочатку слід розібратися з правовідносинами, які виникли між фізичною особою – відчужувачем та юридичною особою – набувачем.  Відповідно до ст.199 Цивільного кодексу України результати інтелектуальної, творчої діяльності та інші об’єкти права інтелектуальної власності створюють цивільні права та обов’язки відповідно до книги четвертої цього Кодексу та інших законів.

Згідно зі ст.418 ЦКУ право інтелектуальної власності – це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об’єкт права інтелектуальної власності, визначений ЦКУ та іншим законом.

Суб’єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об’єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до ЦКУ, іншого закону чи договору (ст. 421 ЦКУ).

Особисті немайнові права інтелектуальної власності на об’єкт, створений за замовленням, належать творцеві цього об’єкта. У випадках, передбачених законом, окремі особисті немайнові права інтелектуальної власності на такий об’єкт можуть належати замовникові. Майнові права інтелектуальної власності на об’єкт, створений за замовленням, належать творцеві цього об’єкта та замовникові спільно, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 430 ЦКУ).

 

Відносини, що виникають у зв’язку з набуттям і здійсненням прав на торговельні марки в Україні врегульовані Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15.12.1993 № 3689-XII.

 

Отже, до наведених у запитанні правовідносин найлогічніше буде застосувати норми щодо створення ТМ фізичною особою за замовленням юридичної особи. Право на реєстрацію ТМ не є об’єктом цивільних правовідносин, а тому укладення правочину щодо такого права буде суперечити чинному законодавству.

Тобто за договором про створення ТМ фізична особа – підрядник створює ТМ, майнові права на яку належать замовнику – юридичній особі, яка подає заявку на реєстрацію такої ТМ в НОІВ.

 

Тож, відносини між фізичною особою і юридичною особою у цьому разі слід розглядати як відносини за договором підряду, або його ще називають договором цивільно-правового характеру (ЦПХ).

 

За законодавством та усталеною практикою суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору (контракту), включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (п.п. 164.2.2 ст. 164 Податкового кодексу України). Базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб визначається нарахована сума такої винагороди. (п.п. 164.6 ст. 164 ПКУ). Ставка оподаткування ПДФО – 18% (п. 167.1 ст. 167 ПКУ).

Військовий збір сплачується з тієї ж бази оподаткування, що й ПДФО, у розмірі 5% (п.16¹ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

Платниками єдиного внеску є роботодавці, які використовують найману працю фізичних осіб, зокрема, й за цивільно-правовими договорами (п.1 ч.1 ст. 4 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI). Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є все та ж сума винагороди фізичній особі за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п.1 ч.1 ст. 7 Закону № 2464). Ставка ЄСВ – 22. ЄСВ сплачується юридичною особою – замовником.

 

Згідно з п.14.1.180. ст.14 ПКУ податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб – це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента – юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV ПКУ.

Відповідно до п.168.1.1. ст.168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 ПКУ.

Окрім утримання та сплати ПДФО і ВЗ податковий агент зобов’язаний також подати відповідну звітність. Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 24.01.2025 року № 39), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 111/26556.

У додатку 4ДФ до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розділі 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатку 2 до Порядку. Ознака доходу визначається до нарахованого доходу. Відповідно до вказаного додатку 2 суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору зазначаються з ознакою 102.

 

 

    О.Єфімов,

Старший партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри приватного права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді