ФОП – спрощенець отримує доходи від нерезидента

EXPERTUS. Головбух

Питання: ФОП на 3-й групі Єдиного податку. Замовник з Америки. Контракт є.

Виставляються інвойси про виконані роботи. Американський клієнт не може перерахувати на поточний рахунок ФОПа.

Пропонують такі форми оплати, з яких саме й потрібно обрати:

Оплата на особисту картку фізичної особи. ФОП самостійно переказує кошти на свій рахунок ФОП.

Мінімальні витрати.
Повністю легально за наявності контракту, інвойсу й переказу на ФОП.

SWIFT-переказ прямо на валютний рахунок ФОП.

Потрібно мати доларовий рахунок ФОП.
Комісія $97.50/місяць, треба буде змінити контракт.

Payoneer або подібний сервіс.

Дозволяє отримати платіж на ФОП, але з комісією $30–35.

Які варіанти не суперечать чинному законодавству?

Відповідь: Спочатку про дозволені форми розрахунків для єдинників

Відповідно до п. 291.6 Податкового Кодексу (далі — ПК) платники єдиного податку (ЄП) першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі – готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей).

Наслідки проведення єдинником негрошових розрахунків.

По-перше, підвищена ставка податку з таких розрахунків. Відповідно до п.293.4. ПК до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж грошовий, застосовується ставка ЄП в розмірі 15%.

По-друге, Окреме відображення доходу, який отримано у негрошовій формі. Відповідно до пп. 296.5.5 ПК у разі застосування іншого способу розрахунків, ніж зазначений, здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, платники ЄП в податковій декларації додатково відображають окремо доходи, отримані від здійснення таких операцій.

По-третє, втрата статусу єдинника. Відповідно до пп. 298.2.3 ПК платники ЄП зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПК, у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ПК, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків.

Перша схема нібито передбачає грошову форму розрахунків. Але грошові кошти надходять не ФОПу, а фізичній особі на картковий рахунок, який не може використовуватися у підприємницькій діяльності. А тому є ризик блокування банком такої операції (таких коштів) в рамках здійснення фінансового та валютного моніторингу.

З точки зору податкових наслідків слід зазначити, що отримання коштів на рахунок фізичної особи, а не ФОПа, буде підставою для застосування до такого доходу загальної, а не спрощеної системи оподаткування, тобто 18% – ПДФО і 5% – ВЗ, замість 5% – ЄП і 1% ВЗ.

Та обставина, що кошти з карткового рахунку будуть перераховані на рахунок ФОП чинним законодавством не передбачена як визнання такого доходу підприємницьким. Тому ризик у цій частині є істотним.

Проте слід мати на увазі, що деякі банки в Україні пропонують ФОПам до їх рахунку ФОПа випустити банківську картку. Це може істотно спростити ситуацію, оскільки кошти, зараховані нерезидентом на таку картку одразу потраплятимуть на рахунок ФОПа.

Другий варіант, а саме SWIFT-переказ прямо на валютний рахунок ФОП є в цій ситуації оптимальним, оскільки в цьому випадку ФОП здійснює свою діяльність відповідно до чинного валютного та податкового законодавства. У цьому випадку наявною є і грошова форма розрахунків, і виручка на рахунок ФОПа.

Третій варіант, а саме отримання виручки єдинником через міжнародні платіжні системи.

Відповідно до ст. 1 Закону від 30.06.2021 № 1591-IX «Про платіжні послуги» (далі – Закон № 1591) платіжна система – система для виконання платіжних операцій із формальними та стандартизованими домовленостями і загальними правилами щодо процесингу, клірингу та/або виконання розрахунків між учасниками платіжної системи.

Користувач платіжних послуг (далі – користувач) – фіз- особа або юрособа, яка отримує чи має намір отримати платіжну послугу як платник або отримувач (або обидва одночасно) та/або є власником електронних грошей (цифрових грошей НБУ), а в разі надання послуг банком – клієнт банку.

Положеннями ст. 71 Закону № 1591 визначено, що виконання платіжних операцій в Україні може здійснюватися з використанням платіжних систем. В Україні можуть здійснювати діяльність внутрішньодержавні та міжнародні платіжні системи.

При цьому, міжнародна платіжна система – це платіжна система, в якій оператором платіжної системи є резидент або нерезидент та яка здійснює діяльність на території двох і більше держав, однією з яких є Україна, і забезпечує виконання платіжних операцій у межах цієї платіжної системи, у тому числі з однієї держави до іншої (ч. 3 ст. 71 Закону № 1591).

Суб’єктами правових відносин у платіжній системі є оператор платіжної системи, розрахунковий банк (розрахункові банки), технологічний оператор (технологічні оператори), учасники платіжної системи та користувачі (ч. 6 ст.71 Закону № 1591).

ФОП, як зареєстрований користувач цієї платіжної системи, не є власником банківського рахунку, а є лише користувачем системи з доступом до спеціальних віртуальних реквізитів (так званого електронного гаманця). З електронного гаманця можна «вивести» електронні гроші у вигляді коштів на свій рахунок у банку.

Чинне законодавство, включаючи Закон від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473) не містить заборони щодо отримання користувачами платіжних систем, у тому числі ФОПами, коштів у іноземній валюті. Система оподаткування у цьому випадку також не є критерієм наявності чи відсутності такої заборони.

Пунктом 292.5 ПК визначено, що дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом НБУ на дату отримання такого доходу.

При цьому, у п. 292.6 ПК закріплено, що датою отримання доходу платника ЄП є дата надходження коштів платнику ЄП у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

У наведеній нормі не говориться про отримання (зарахування) коштів саме на рахунок в банку, а йдеться про надходження коштів платнику ЄП.

Отже, з урахуванням чинного законодавства, дата надходження коштів – це зокрема для електронних грошей дата надходження коштів в електронний гаманець (у т. ч. й у системі Payoneer). Відповідно на цю дату й береться курс НБУ щоб визначити гривневу суму інвалютного доходу.

Системи Payoneer відразу після отримання платежу надає можливість «виведення» коштів на свій місцевий банківський рахунок.

Відповідно до чинного законодавства вказана можливість – право, а не обов’язок користувача. Так, Закон № 2473 не встановлює строків для продажу валюти з електронного гаманця.

Тож, ФОП самостійно вирішує, коли «виводити» кошти з Payoneer, обов’язку робити це відразу після отримання платежу немає. Але…

Враховуємо правила валютного контролю (якщо мова йде про післяплату за надані послуги нерезиденту, експортовані товари). Щоправда – якщо сума операції в еквіваленті понад 400 тис. грн.

Відповідно до п. 16 розділу І Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5 (далі – Положення 5) розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки в банках. Електронний гаманець в міжнародній платіжній системі поки що не є рахунком в українському банку.

На підставі частини першої ст. 13 Закону № 2473 НБУ має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (послуг). Так званий «валютний контроль». Згідно із ч. 2 ст. 13 Закону № 2473, у разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів (послуг) грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених НБУ. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується (для послуг – з дати надання). Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (послуг) встановлені п. 21 розд. II Положення № 5, та становлять 365 календарних днів (к. д.).

Але на період воєнного стану п.14² постанови Правління НБУ «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24.02.2022 № 18 (далі — Постанова № 18) визначено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 к. д. та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022.

Відповідно до п.23 розділу ІІ Положення 5 розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше законодавчо визначеного строку, а грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.

Валютний нагляд здійснюється за операціями, якщо їх сума перевищує 400 тис. грн (у еквіваленті) (ч. 7 ст. 11 Закону № 2473). Вторить цьому і Постанова № 18. Тож і в період воєнного стану валютний контроль проводять лише у разі, якщо операції перевищує 400 тис. грн (п. 14⁴ Постанови № 18 ). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів (послуг) підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.

Відповідно до п.16 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7 (далі – Інструкція № 7) банк здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків за кожним фактом здійснення поставки товару (послуги). Грошові кошти від експорту товарів мають бути зараховані на відкритий у банку поточний рахунок резидента не пізніше граничних строків розрахунків (п.19 Інструкції № 7). Інакше – пеня 0,3% неодержаних грошових коштів за кожен день прострочення (ч. 5 ст. 13 Закону № 2473).

Отже, виводити валютну виручку з гаманця в міжнародній платіжній системі на рахунок в українському банку одразу не обов’язково. Але якщо операція підлягає валютному контролю (сума понад 400 тис. грн), рекомендуємо вивести ці кошти з міжнародної платіжної системи на рахунок ФОПа в українському банку протягом 180 днів з дня надання послуг (якщо вони надані після 04.04.2022), за які ця валюта надійшла.

Та й для сплати єдиного податку з суми доходу, отриманого в міжнародній платіжній системі, необхідно виведення такого доходу на рахунок ФОПа в банку. Інакше важко буде пояснити податківцям, що той дохід є доходом ФОПа на спрощеній системі оподаткування, а не фізичної особи – на загальній.

О.Єфімов,

Старший партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри приватного права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді