Виправлення помилок у звітності

Відповідь: Статтею 14 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV передбачено, що підприємства, що становлять суспільний інтерес (крім великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів), публічні акціонерні товариства, суб’єкти природних монополій на загальнодержавному ринку та суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, зобов’язані не пізніше ніж до 30 квітня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з відповідними аудиторськими звітами, звітом про управління, консолідованим звітом про управління, звітом про платежі на користь держави, консолідованим звітом про платежі на користь держави на своїй веб-сторінці або своєму веб-сайті (у повному обсязі).

Йдеться про так званий обов’язковий аудит для певних суб’єктів господарювання. Окрім названих до таких суб’єктів хоча й з різними строками оприлюднення звітності вказаний Закон відносить також:

• великі підприємства, які не є емітентами цінних паперів, та середні підприємства;
• інші фінансові установи та недержавні пенсійні фонди, що належать до мікропідприємств та малих підприємств;
• малі підприємства, що є суб’єктами господарювання державного сектору економіки;
• материнські підприємства великої групи, які не належать до категорії великих підприємств (крім суб’єктів інвестиційної діяльності, які не складають консолідовану фінансову звітність відповідно до міжнародних стандартів);
• материнські підприємства, які одночасно є дочірніми підприємствами та відповідно до вимог національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів не подають консолідовану фінансову звітність.

Ч.6 зазначеної ст.14 Закону передбачено, що підприємства можуть подавати уточнену фінансову звітність та уточнену консолідовану фінансову звітність на заміну раніше поданої фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за результатами проведення аудиторської перевірки, з метою виправлення самостійно виявлених помилок або з інших причин. Подання та оприлюднення уточненої фінансової звітності та уточненої консолідованої фінансової звітності здійснюються у такому самому порядку, як і фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності, що уточнюються.

А згідно з ч.7 цієї ж статті 14 Закону оприлюднена річна фінансова звітність та річна консолідована фінансова звітність (у повному обсязі разом з аудиторськими звітами) повинні зберігатися на веб-сайтах підприємств, головних розпорядників бюджетних коштів та офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, не менше шести років, якщо більший строк не встановлено законом.

Порядок виправлення помилок, допущених при складанні фінансової звітності в попередніх звітних періодах (роках), регулюється Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах».

Згідно з Міжнародним стандартом фінансової звітності (МСФЗ) 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках і помилки», помилки попередніх періодів – це пропуски або спотворення у фінансовій звітності суб’єкта господарювання за один або декілька попередніх періодів, які виникають внаслідок невикористання або зловживання достовірною інформацією, яка:

а) була в наявності, коли фінансову звітність за ті періоди затвердили до випуску;

б) по обґрунтованому очікуванню, могла бути отримана і врахована при складанні і представленні цієї фінансової звітності.

Виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів в попередніх роках, згідно п.4 П(С) БО 6 здійснюється шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року, якщо такі помилки впливають на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку).

Відповідно до ст.11 Закону «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» підприємства зобов’язані складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку.

Фінансова звітність підписується керівником (власником) підприємства або уповноваженою особою у визначеному законодавством порядку та бухгалтером або особою, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства. У разі якщо бухгалтерський облік підприємства ведеться підприємством, що провадить діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності, фінансову звітність підписують керівник підприємства або уповноважена особа, а також керівник підприємства, що провадить діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності, або уповноважена ним особа. При цьому відповідальність підприємства, що провадить діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності, визначається законом та договором про надання бухгалтерських послуг.

Відповідальність за своєчасне та у повному обсязі подання та оприлюднення фінансової звітності несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.

Отже подання звітності у повному обсязі та без помилок є обов’язком суб’єкта господарювання. Аудитор / аудиторська фірма не може заборонити виправлення помилок у звітності та приведення її до фактичних показників.

Цілком зрозуміло, що аудитор / аудиторська компанія, який / яка підтвердив / підтвердила своїм аудиторським звітом правильність фінансової звітності суб’єкта господарювання, також міг / могла помилитися як і суб’єкт господарювання при складанні звітності. Можливо причиною «заборони» з боку аудитора на виправлення помилки у звітності як раз є його небажання публічного визнання цього факту.

Але в будь-якому разі виправлення звітності є обов’язком суб’єкта господарювання, невиконання якого може мати негативні наслідки для такого суб’єкта.

  О.Єфімов,

Старший партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри приватного права Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді