Виплата дивідендів учаснику після відчуження ним частки

EXPERTUS. Головбух

Питання: Загальними зборами учасників ТОВ (платник на загальних підставах) прийнято рішення про виплату дивідендів всім засновниками (фізособам) пропорційно їх часткам з чистого прибутку за 2024 рік.

Після прийняття рішення про виплату дивідендів один із засновників товариства продає свою частку іншому засновнику.

На дату продажу частки дивіденди не виплачені жодному засновнику.

Чи має право товариство виплатити дивіденди засновнику, який продав свою частку після прийняття рішення про виплату дивідендів?

Які існують ризики при виплаті дивідендів фізособам, які на дату виплати вже не є учасниками товариства?

Відповідь: Відповідно до ст. 96¹ Цивільного кодексу (далі – ЦК) учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом, зокрема, брати участь у розподілі прибутку юридичної особи і одержувати його частину (дивіденди), якщо така юридична особа має на меті одержання прибутку.

Відповідно до ст. 26 Закону від 06.02.2018 № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі – Закон № 2275) виплата дивідендів здійснюється за рахунок чистого прибутку товариства особам, які були учасниками товариства на день прийняття рішення про виплату дивідендів, пропорційно до розміру їхніх часток.

Виплата дивідендів здійснюється у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття рішення про їх виплату, якщо інший строк не встановлений статутом товариства або рішенням загальних зборів учасників.

Отже, ключовим підґрунтям спрямування чистого прибутку на виплату дивідендів є рішення про їх виплату. Таке рішення приймають учасники товариства на загальних зборах, або ж воно приймається одноособовим учасником у формі його рішення. І приймається воно щодо учасників, які є такими на день прийняття рішення. Дата виплати дивідендів у цьому разі не зазначена як така, що має значення для здійснення самої виплати.

Більше того, особа, яка набула статусу учасника ТОВ після прийняття рішення про виплату дивідендів, претендувати на їх отримання не може. Отже, сам по собі факти продажу частки учасником іншій особі після прийняття рішення про виплату дивідендів не позбавляє такого учасника права на отримання таких дивідендів. Тим більше, що рішення щодо нього вже прийнято і підстав для його невиконання чи скасування немає.

Щодо ризиків, то концептуально вони полягають в тому, що податківці можуть вирішити, що виплата дивідендів учаснику, який вибув після прийняття рішення про їх виплату, перетворює такі дивіденди в додаткове благо і податок на доходи фізичних осіб має сплачуватися за загальною ставкою 18%, а не 5% як для дивідендів.

Проте, я би не вважав такий ризик високим, оскільки пріоритетною є дата прийняття рішення про виплату дивідендів, а не дата виконання такого рішення Товариством.

  О. Єфімов,

Старший партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та Партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри приватного права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана