Неправомірна вигода: різниці з податку на прибуток за хабарями

Онлайн видання “UTEKA”, 01 вересня 2025

У 2016 році в Україні 362 особи було засуджено за статтею про отримання неправомірної вигоди, з них 335 вироків набули чинності, як повідомляє ресурс НАШІ ГРОШІ. У першому півріччі 2019 року в Україні 121 особу було засуджено до позбавлення волі за корупційні злочини, як повідомляє Національний Координаційний Центр сприяння протидії корупції. Загалом за корупційні злочини у першому півріччі 2019 року було притягнуто 469 осіб до кримінальної відповідальності та 903 до адміністративної.              

Враховуючи, що більшість наших дій, пов’язаних з грошима та майном, мають податкові наслідки, не можна виключити, що отримання/надання неправомірної вигоди обійдеться без них, без податкових наслідків. Про оподаткування ПДФО хабарів у Податковому кодексі давно є норма. А ось щодо різниць з податку на прибуток – з’явилася віднедавна – з 25.03.2025. Поглянемо, які операції можуть бути ризиковими в контексті «хабарних» підозр.

Передісторія: хабар = неправомірна вигода 

Якось шкільний вчитель з економіки попросив школяриків пошукати та навести приклад цікавих та смішних податків. Одна школярка на наступний урок сказала: «Податок на хабар». Вчитель здивувався, що таке може бути, та ще більше здивувався, коли дізнався, що такий податок передбачений Податковим кодексом України (далі – ПК). І дійсно, відповідно до пп. 164.2.12 ПК у редакції, яка діяла до 25.03.2025 до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку – фізичної особи включалися кошти або майно (нематеріальні активи), отримані платником податку як хабар, у сумах, які визначені обвинувальним вироком суду незалежно від призначеної ним міри покарання. Законом від 04.12.2024 № 4112-IX (далі – Закон № 4112), який запрацював з 25.03.2025, слово «хабар» замінено на «неправомірна вигода». Та суті це не змінює, хіба що робить поняття «хабар» дещо ширшим. Розуміється саме як хабар, а не щось інше. Гадаю, що й на сьогодні багатьох українців здивує цей факт.

Але слово хабар в Кримінальному кодексі України не згадується, а тому на практиці за формального підходу часто доводилося податкові наслідки хабарництва застосовувати до тих, хто отримував неправомірну вигоду. Тому цілком логічною стала поява Закону 4112, яким зокрема були внесені зміни в ПК, пов’язані саме з неправомірною вигодою. Усі ці зміни спрямовані на те, щоб неправомірна вигода створювала таку кількість негативних наслідків для тих, хто її отримує та надає, щоб сам процес її отримання та надання залякував не лише кримінальною відповідальністю, а й вів до економічної неефективності задіяння такого механізму ведення бізнесу, щоб бізнес із застосуванням неправомірної вигоди не був привабливішим та більш ефективним за чесний бізнес. Та це й логічно, адже неправомірне не повинно бути вигіднішим за правомірне. Як зазначають податківці у Інформаційному листі № 2/2025 https://tax.gov.ua/data/material/000/744/873611/InfoList2_2025.pdf метою Закону № 4112 є запровадження механізму виявлення потенційної неправомірної вигоди до прийняття рішення суду та встановлення заборони врахування сум неправомірної вигоди у зменшення об’єктів оподаткування. Фактично він спрямований на створення умов для упередження дій щодо надання платником податків неправомірної вигоди як іноземним, так і українським посадовим особам, коли зважаючи на наявність майбутніх податкових наслідків платник податків не буде вчиняти зазначені дії.

Що таке неправомірна вигода  

ПК не отримав власного терміну «неправомірна вигода». Законодавець наділив ПК посиланням на спеціальний закон, на ст.3641 Кримінального кодексу України (далі – КК), згідно з приміткою до якої у ряді статей КК під неправомірною вигодою слід розуміти грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав.

Так, неправомірна вигода є кваліфікуючою ознакою (обов’язковою є її наявність для того, щоб стверджувати про вчинення відповідного злочину) у таких статтях КК:

–        ст. 364. Зловживання владою або службовим становищем;

–        ст. 3641. Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми;

–        ст. 3652. Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги;-        ст. 368. Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою;

–        ст. 3683. Підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми;

–        ст. 3684. Підкуп особи, яка надає публічні послуги;

–        ст. 369. Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі;–        ст. 3692. Зловживання впливом;

–        ст. 370. Провокація підкупу.

Отже, вчинення будь-якого з наведених злочинів матиме наслідком не лише кримінальну відповідальність чи можливість її настання, а й відповідні податкові негаразди.

Такі негаразди мають наставати для відповідних службових осіб та службових осіб іноземної держави.

Повний текст статті тут: https://uteka.ua/ua/publication/commerce-12-nalogi-i-otchetnost-10-nepravomernaya-vygoda-raznicy-po-nalogu-na-pribyl-po-vzyatkam