Смерть ФОП: що з працівниками

EXPERTUS. Головбух

Питання: Померла ФОП, у якої були наймані працівники. Наразі спадкоємець прийняв спадщину та хоче розрахуватись з найманими працівниками. Якими документами потрібно оформити виплату заробітної плати готівкою у даному випадку? Як правильно розрахувати суми виплати заробітної плати? За відпрацьовані дні по дату смерті ФОПа включно + компенсація відпустки? Якщо працівники звільнялись через центр зайнятості і датою звільнення вважається дата подачі заяви в центр зайнятості, то не потрібно нараховувати компенсацію по середньому заробітку, враховуючи, що в даному випадку від роботодавця не залежить коли працівник подасть заяву?

Відповідь: Пунктом 81 ч.1 ст.36 КЗпП передбачено, що підставами припинення трудового договору, у тому числі є смерть роботодавця – фізичної особи або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою.

Для припинення трудового договору з підстав, передбачених п.81 ч.1 ст.36 КЗпП, працівник подає в електронній або паперовій формі до будь-якого районного, міськрайонного, міського центру зайнятості, філії регіонального центру зайнятості заяву про припинення трудового договору з викладенням відповідної інформації та копії документів, що підтверджують обставини, зазначені у пункті 81 ч.1 ст.36 КЗпП (за наявності). Датою припинення трудового договору вважається день подання відповідної заяви.

Зокрема, процедуру припинення трудового договору у разі смерті роботодавця – фізичної особи врегульовано і Порядком припинення трудового договору у разі смерті роботодавця – фізичної особи або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.10.2022 № 1172 (далі – Порядок №1172).

Згідно з п.3 Порядку №1172 для припинення трудового договору працівник подає в електронній або паперовій формі до будь-якого центру зайнятості:

заяву про припинення трудового договору (далі – заява) з викладенням відповідної інформації про смерть роботодавця – фізичної особи або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою;

копії документів, що підтверджують смерть роботодавця або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою (за наявності);

копії документа, що посвідчує особу, реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відповідну відмітку в паспорті громадянина України);

інформацію про роботодавця: прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) роботодавця – фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків або індивідуальний податковий номер (для фізичної особи – підприємця) (за наявності такого у роботодавця);

копію примірника трудового договору або наказу (розпорядження) про прийняття на роботу, а у випадку їх відсутності – відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування;

копію трудової книжки (за наявності).

У день подання від працівника заяви центр зайнятості повідомляє про припинення трудового договору Пенсійному фонду України та ДПС і надсилає відповідну інформацію в електронній формі (п.4 Порядку №1172).

У відповідності до п.5 Порядку №1172 датою припинення трудового договору вважається день подання заяви працівником.

Трудовим законодавством не визначено особливостей розрахунків з працівниками в разі смерті роботодавця – фізичної особи.

Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП роботодавець зобов’язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 КЗпП, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Отже, розрахуватися із працівниками для яких ФОП був роботодавцем мають спадкоємці померлого.

При цьому, відповідно до положень п.99.1 ст.99 ПК України виконання грошових зобов’язань та/або погашення податкового боргу фізичної особи (у тому числі фізичної особи – підприємця, фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність) у разі її смерті або оголошення судом померлою здійснюється її спадкоємцями, які прийняли спадщину (крім держави), в межах вартості майна, що успадковується, та пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття.

Щодо розрахунку заробітної плати слід зазначити, що у відповідності до ч.1 ст.94 КЗпП заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Так, у своїй постанові від 27.12.2019 у справі № 408/3425/17-ц Верховний Суд вказав, що відповідно до ч.1 ст. 94 КЗпП заробітна плата виплачується працівникові за виконану роботу, а не за факт перебування у трудових відносинах.

Таким чином, якщо працівник від дня смерті роботодавця – фізичної особи не виконував посадові обов’язки, то заробітну плату слід розраховувати за відпрацьовані дні по дату смерті роботодавця (пропорційно до відпрацьованого часу). Компенсацію за не використані дні відпустки звільненому працівнику також потрібно виплатити.

Згідно з ч.1 ст.117 КЗпП у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені ст.116 КЗпП, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Враховуючи порядок звільнення працівника у зв’язку зі смертю роботодавця – фізичної особи, підстави для нарахування середнього заробітку за час затримки виплати належних звільненому працівнику сум відсутні.

Документальне оформлення виплати зарплати готівкою можливе двома способами: або за допомогою видаткових відомостей, або за видатковими касовими ордерами.

У даному випадку, оптимальним буде оформити виплати через відомість на виплату готівки, оскільки йдеться про одноразову виплату зарплати працівникам після смерті роботодавця – фізичної особи. Тим більше, не всі ФОПи ведуть касову книгу.

Форма відомості затверджена постановою НБУ від 29.12.2017 №148 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».

 

 

Ірина Овдійчук,

Старша партнерка, адвокатка Адвокатської фірми «Єфімов, Брожко та партнери»