Зменшення статутного капіталу ТОВ

Питання:

1. ТОВ «А», зареєстроване в Нідерландах, заснувало в грудні 2015 року ТОВ «Б» в Україні зі статутним капіталом 25 000 грн. У січні 2016 року 25 000 грн були внесені на банківський рахунок ТОВ «Б». У березні 2016 року статутний капітал збільшили на 1 018 700 грн. ТОВ «А» внесло майно протягом березня-липня 2016 року в якості внеску до СК на суму 298 696 грн. Таким чином 720 005 грн так і залишилась несплаченою. Засновник вирішив зменшити розмір СК до суми вже сплаченого СК. Яку підставу зазначити?

2. До того ж ТОВ «Б» в 2016 р стало одним із учасників ТОВ «В». Окрім нього там були ще 6 учасників ТОВ «В» – фізичних осіб, які внесли майно в якості внесків до СК «В». Статутний капітал ТОВ «В»» був збільшений на суму вартості майна, яке внесли інші учасники (50%/50%), але ТОВ «Б» свою частку так і не внесло ані майном, ані грошима. Через деякий час учасники – фізичні особи вийшли зі складу ТОВ «В» і отримали грошову компенсацію. На даний момент ТОВ «Б» є єдиним учасником ТОВ «В». Власник хоче зменшити СК до розміру реально сплаченого. Чи можливо це зробити і яку підставу зазначити – вихід частини учасників?

Відповідь: Перш ніж відповідати на запитання, слід зазначити про статус інформації щодо учасників, їх часток у статутному капіталі (СК), загального розміру СК. Статус цієї інформації залежить від того, чи знайшла вона своє відображення в Єдиному державному реєстрі (ЄДР).

Так відповідно до ст.89 ЦКУ до ЄДР вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом. Зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до ЄДР, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації. Юридичні особи та їх учасники не мають права посилатися на відсутність державної реєстрації таких змін у відносинах із третіми особами, які діяли з урахуванням цих змін.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо ж відомості, що підлягають внесенню до ЄДР, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

З наведеного вище випливає досить простий висновок щодо СК: його розмір і розмір часток кожного учасника у ньому мають значення для усіх осіб, відмінних від учасників ТОВ лише в тому вигляді, в якому ці відомості відображені в ЄДР.

Тому зменшувати СК, змінювати частки у ньому та вчиняти інші дії щодо нього слід шляхом внесення відповідних змін до статуту ТОВ та до ЄДР. Усі інші фактичні дії, не відображені в ЄДР, матимуть наслідки виключно для учасників товариства та для самого товариства.

Щодо відповіді на перше запитання слід виходити з того, що вже рік діє Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII. Саме ним і доведеться керуватися, змінюючи розмір статутного капіталу, приводячи його у відповідність з реальністю.

Відповідно до ст.15 зазначеного Закону якщо учасник прострочив внесення вкладу чи його частини, виконавчий орган товариства має надіслати йому письмове попередження про прострочення. Попередження має містити інформацію про невнесений своєчасно вклад чи його частину та додатковий строк, наданий для погашення заборгованості. Додатковий строк, наданий для погашення заборгованості, встановлюється виконавчим органом товариства чи статутом товариства, але не може перевищувати 30 днів. Якщо ж учасник товариства не вніс вклад для погашення заборгованості протягом наданого додаткового строку, виконавчий орган товариства має скликати загальні збори учасників, які можуть прийняти одне з рішень, серед яких і рішення про зменшення СК товариства на розмір неоплаченої частини частки учасника товариства (п.2 ч.2 ст.15). Це і буде підставою для зменшення розміру СК

Процедура зменшення СК врегульована ст.19 цього ж Закону. Так, після прийняття рішення про зменшення СК товариства його виконавчий орган протягом 10 днів має письмово повідомити кожного кредитора, вимоги якого до товариства не забезпечені заставою, гарантією чи порукою, про таке рішення. Кредитори протягом 30 днів після отримання такого повідомлення можуть звернутися до товариства з письмовою вимогою про здійснення протягом 30 днів одного з таких заходів за вибором товариства:

  • забезпечення виконання зобов’язань шляхом укладення договору забезпечення;
  • дострокове припинення або виконання зобов’язань перед кредитором;
  • укладення іншого договору з кредитором.

У разі невиконання товариством зазначеної вимоги у встановлений строк кредитори мають право вимагати в судовому порядку дострокового припинення або виконання зобов’язань товариством. Якщо кредитор не звернувся до товариства з письмовою вимогою у строк, передбачений частиною четвертою цієї статті, вважається, що він не вимагає від товариства вчинення додаткових дій щодо виконання зобов’язань перед ним.

Щодо відповіді на друге запитання слід виходити з того, що Закон «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» вихід учасника з товариства не пов’язує зі зміною розміру СК. Відповідно до ч.7 ст.24 Закону товариство зобов’язане протягом одного року з дня, коли воно дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, виплатити такому колишньому учаснику вартість його частки.

Отже, вихід учасників з товариства не має наслідком зменшення розміру СК. У результаті єдиний учасник, який залишився в товаристві, буде власником 100% корпоративних прав, а розмір СК залишиться з двох частин: оплаченої і неоплаченої.

Щодо неоплаченої частини та з метою зменшення розміру СК товариство має вчинити ті ж дії, про які йшлося у відповіді на перше питання.

Автор: Олександр ЄфімовКеруючий Партнер, доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, член Науково-консультативної ради Верховного Суду