Новий адміністративно-територіальний поділ: чого чекати

Вітаємо Вас!

Нещодавно, а саме 17 липня 2020 року, Верховна Рада України прийняла постанову «Про  утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 № 807-IX. Цією постановою Верховна Рада перекроїла адміністративно-територіальну карту України, утворивши 129 нових замість старих 490 районів. Такий адміністративно-територіальний поділ раніше був затверджений Кабінетом Міністрів України.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль мотивує таку реформу тим, що «фактично наявний районний поділ був утворений ще за СРСР у першій половині минулого століття. Це абсолютно не відповідає сучасним стандартам за дуже багатьма критеріями, стандартам адміністративно-територіального поділу на субрегіональному рівні. Тому треба наводити порядок. Тому що сьогодні, до прикладу, є райони, де проживає плюс-мінус 5 000 людей і райони, де проживає більше ніж 80 тисяч людей. Великі перекоси і складність управління, перекоси в субвенціях, дотаціях, спроможності цих районів. Відповідальність у таких районів однакова, а навантаження виходить різне».

Дійсно, така диспропорція населення існує і у таких діях «народних слуг» однозначно є логіка. Однак одразу постає ряд питань щодо функціонування органів державної влади у новостворених районах. Чи будуть утворені нові районні відділки поліції, районні державні адміністрації або залишаться функціонувати старі? Якщо нові, то коли вони будуть створені і в які органи звертатись зараз? В які суди потрібно звертатись? Яка зараз діє територіальна юрисдикція судів?

Принаймні, на останнє питання надала відповідь Рада суддів України. У листі від 22.07.2020 зазначено, що суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, проєкт якого вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя.

Підставами для утворення чи ліквідації суду є зміна визначеної законом системи судоустрою, необхідність забезпечення доступності правосуддя, оптимізації видатків державного бюджету або зміна адміністративно-територіального устрою.

Таким чином, до зміни системи судоустрою та приведення її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою шляхом утворення, реорганізації чи ліквідації судів, місцеві загальні суди продовжують здійснювати розгляд справ в межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою.

Тобто, для того, щоб зараз визначити територіальну юрисдикцію суду, до якого потрібно подавати, наприклад,  позовну заяву – потрібно користуватись старою адміністративно-територіальною картою України.

Чи результативна така реформа? Як кажуть, час покаже. Але якщо метою такої реформи було створити плутанину, то така мета успішно досягнута.

Менчак Ілля, юрист АО «Адвокатська фірма «Єфімов та партнери

Підписатись на Моніторинг