Податкові ризики перевищення директором ТОВ повноважень

Питання: У статуті прописано, що укладення правочинів на суму більше 50 тис грн з одним контрагентом це компетенція загальних зборів учасників.

Підкажіть, будь-ласка, чи можуть бути якісь податкові наслідки у підприємства, якщо ця вимога не виконується?

Відповідь: Закон «Про господарські товариства» не регламентував надання дозволу чи згоди на укладення правочинів. Ст.62 цього Закону встановлювала лише правило про те, що дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених Законом та установчими документами. Керуючись цією нормою, учасники господарських товариств в установчих документах часто встановлювали цінову/вартісну межу, за якою правочини мали укладатися за згодою/погодженням/ухваленням/рішенням учасників господарського товариства. Укладення директором договору з перевищення вказаної межі, вважалося укладенням його з перевищенням повноважень, що дозволяло заявляти про те, що такі правочини є недійсними і мали бути визнані такими судом.

На зміну такому висновку, зробленому на підставі системного аналізу законодавства, прийшли правила укладення значних правочинів та правочинів, щодо вчинення яких є заінтересованість (правочинів із заінтересованістю), закріплені у ст.ст.44-46 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII (далі – Закон № 2275).

Проте Закон № 2275 не забороняє забороняти керівнику ТОВ укладати правочини на суму, що перевищує певну межу. Не передбачає цей Закон і наслідків укладення таких правочинів.

Проте відповідно до абз.2 ч.3 ст.92 ЦК України у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Тобто, перевищення керівником ТОВ наданих йому повноважень укладення договору на певну суму автоматично не перетворює правочин на недійсний чи нікчемний. Навіть можливість у судовому порядку визнати недійсним такий договір залишається під питанням, оскільки наведена ст.92 ЦК України передбачає зовсім інші наслідки.

Що стосується податкових наслідків укладення договору керівником ТОВ з перевищенням «дозволеної» суми, то слід мати на увазі, що якось була ідея у податкового відомства пограти у «правове поле». Навіть у ПКУ було включено пп.140.2. ст.140 відповідно до якого у разі визнання судом правочину недійсним наставали певні податкові наслідки для сторін такого правочину. Проте податківцям для цього треба було отримувати відповідне судове рішення, щоб такі наслідки застосувати.

Навіть у Листі  №285/2/99-99-10-04-02-10 від 11.09.2014 ДФС України вказувала: «органи фіскальної служби під час проведення перевірок наразі виходять з того, що дотримання або недотримання учасниками господарської операції вимог цивільного законодавства, зокрема, щодо умов дійсності/недійсності господарських зобов’язань (правочинів), без наявності відповідних судових рішень, не має безпосереднього впливу на результати податкового обліку».

Проте надалі представники контролюючого органу не переймалися тим, щоб у судовому порядку визнавати договори, укладені з перевищенням повноважень, недійсними. Принаймні остання судова практика з цього приводу нічого не говорить. Проте визнання договорів нереальними, недійсними чи ще якимись з будь-яких підстав безпосередньо в актах перевірки є досить звичним явищем.

Отже, відповідаючи на запитання про податкові наслідки, слід виходити з того, що в силу презумпції правочину, закріпленого в ст.204 ЦКУ, та наслідків перевищення повноважень керівником ТОВ відповідно до абз.2 ч.3 ст.92 ЦКУ, податкових наслідків договір, укладений керівником ТОВ з перевищенням дозволеної йому суми, не тягне.

Проте не варто виключати й ризик визнання такого договору недійсним податківцями в акті перевірки та відповідного «коригування» витрат і податкового кредиту.

Автор: Олександр Єфімов,
Керуючий Партнер, доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, член Науково-консультативної ради Верховного Суду