Питання: До підприємства, ТОВ, подано позов фізичною особою щодо стягнення заборгованості за неповерненою позикою в розмірі 200 тисяч доларів США., до позову додано договір позики та акт приймання грошей у вищезазначеній сумі, датований 2007 роком, підписаний директором ТОВ та фізичною особою. Документи за той період не збереглися, але є підстави вважати, що відповідна сума не була оприбуткована в касі чи на банківський рахунок ТОВ, наразі в обліку немає даних щодо отриманої позики, в обліку не відображено відповідної заборгованості. Яким чином відобразити в обліку заборгованість у разі визнання за рішенням суду, яка відповідальність передбачена законодавством за отримання позики у валюті юридичною особою від фізичної особи, не оприбуткування отриманої валюти, перевищення ліміту готівкових операцій протягом одного дня тощо?
Відповідь: Відповідь на це запитання істотно залежить від того, які саме обставини будуть встановлені судом та відображені в судовому рішенні. Відповідно до ст.263 Цивільного процесуального кодексу України рішення суду має бути не лише законним, а й обґрунтованим. При цьому обґрунтованим вважається рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. А згідно зі ст.265 ЦПКУ в мотивувальній частині рішення зазначаються фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Тож, доклавши певних зусиль стосовно заперечень проти позовних вимог позивача, відповідач може обґрунтувати свої заперечення тим фактом, що колишній директор ТОВ хоча й уклав договір та підписав акт приймання грошових коштів, діяв від свого власного імені, а не від імені ТОВ, оскільки гроші ним були отримані для себе та привласнені ним. І в такому разі суд мав би відмовити в стягненні боргу з ТОВ, зазначивши в судовому рішенні, що належним боржником має бути колишній директор, а не ТОВ.
А може бути доведено й той факт, що колишній директор, хоча отримані ним від позивача кошти в касу ТОВ не передав і вони не були оприбутковані, тобто залишив ці кошти собі, проте він діяв від імені ТОВ. У такому разі суд може стягнути борг з ТОВ. В обліку ТОВ цілком логічно було би відобразити таке судове рішення як кредиторську заборгованість ТОВ перед позивачем та як дебіторську заборгованість колишнього директора перед ТОВ.
У майбутньому ТОВ мало би звернутися з позовом до колишнього директора, обґрунтувавши його фактами, встановленими в судовому рішенні про стягнення боргу з ТОВ.
Тобто, зазначене судове рішення слід було би відобразити за дебетом 37 «розрахунки з різними дебіторами» та за кредитом 68 рахунків «розрахунки за іншими операціями».
Враховуючи, що йдеться про позику за договором, датованим 2007 роком, можливим є й варіант, коли суд встановить факт її отримання та відмовить у її стягненні за збігом позовної давності. У такому разі така заборгованість має бути відображена у складі доходів як безповоротна фінансова допомога.
У цілому ж слід зазначити, що ймовірних варіантів відображення судового рішення існує досить багато, так само, як існує багато варіантів судових рішень.
Facebook Messenger
Skype
Telegram
Viber
WhatsApp
Електронна пошта
