Питання: Допоможіть, будь ласка, оформити простий вексель. Що писати на зворотній стороні векселя при його погашенні?
Відповідь: Відповідно до ст.195 Цивільного кодексу в Україні в цивільному обороті можуть бути такі групи цінних паперів: пайові цінні папери, які засвідчують участь власника таких цінних паперів (інвестора) у статутному капіталі та/або активах емітента (у тому числі активах, які знаходяться в управлінні емітента) та надають власнику зазначених цінних паперів (інвестору) право на отримання частини прибутку (доходу), зокрема у вигляді дивідендів, та інші права, встановлені законодавством, а також проспектом цінних паперів або рішенням про емісію цінних паперів; та боргові цінні папери, які засвідчують відносини позики і передбачають зобов’язання емітента сплатити у визначений строк кошти, передати товари або надати послуги відповідно до зобов’язання.
Стаття 3 Закону України «Про цінні папери і фондовий ринок» від 23.03.2006 № 3480-IV борговими цінними паперами визнає цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов’язання емітента або особи, яка видала неемісійний цінний папір, сплатити у визначений строк кошти, передати товари або надати послуги відповідно до зобов’язання. При цьому векселі віднесено до боргових цінних паперів.
Вексельний обіг в Україні регулюється Законом України «Про обіг векселів в Україні» від 05.04.2001 № 2374-III та відповідно до його статті 1 – Женевською конвенцією 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (далі – Уніфікований закон).
Відповідно до ст.16 Уніфікованого закону власник векселя вважається його законним держателем, якщо його право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній індосамент є бланковим. Якщо особа втратила переказний вексель в силу будь-яких подій, а держатель векселя обґрунтує своє право на нього згідно з вказаним порядком, такий держатель не зобов’язаний повернути вексель, за винятком випадку, коли він придбав його недобросовісно або при його придбанні, допустив грубу необережність.
Згідно зі ст.11 Уніфікованого закону індосамент може бути вчинений навіть на користь платника за векселем, або на користь будь-якої іншої особи зобов’язаної за векселем.
Таким чином, якщо вексель внаслідок його погашення потрапить за індосаментом до платника за таким векселем, то факт володіння векселем з таким індосаментом свідчитиме, що платник за ним вже не зобов’язаний здійснювати платіж.
Проте законодавством передбачено також й фіксування факту виконання зобов’язання за векселем в інший спосіб. Так, згідно зі ст.39 Уніфікованого закону платник за векселем, здійснюючи платіж за ним, може вимагати, щоб вексель був вручений йому держателем разом з розпискою про отримання платежу. При цьому у разі часткового платежу платник може вимагати, щоб відмітка про такий платіж була вчинена на векселі і щоб йому була видана про це розписка.
Слід врахувати, що вексельне законодавство не містить суворих формулювань, якій вчиняються на векселі, проте містить сувору вимогу щодо їх суті: написи на векселі повинні бути складені таким чином, щоб вони не припускали можливості їх подвійного тлумачення.
Тому на векселі, або в розписці про його погашення має бути зазначено: «держатель векселя отримав 15 березня 2020 року від векселедавця/платника платіж за цим векселем у сумі ХХХ гривень. Підписи уповноважених осіб держателя векселя». Можливе й будь-яке інше формулювання, однак його суть і розуміння мають бути прямими й однозначними.
Норма ст.545 ЦК України встановлює загальне правило, відповідно до якого прийнявши виконання зобов’язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов’язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов’язку. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов’язання.
Таким чином, і загальні норми права, що регулюють виконання зобов’язання за борговим документом, і спеціальні норми вексельного законодавства свідчать на користь того, що сам факт знаходження векселя у боржника за ним є підтвердженням факту виконання зобов’язання за такими векселем. «Підстрахуватися» можна ще й отриманням відповідної боргової розписки або/та зазначенням на векселі наведеного вище напису.
І кілька слів щодо підписання.
Ані вексельне законодавство, ані загальне не містять спеціальних вимог щодо підпису у розписці чи на векселі у разі його погашення. У цьому разі можна стверджувати, що підпису керівника юридичної особи – отримувача платежу за векселем, має бути достатньо.
Проте для усунення будь-яких додаткових запитань як з боку контролюючих органів, так і з боку інших осіб, слід рекомендувати застосування аналогії закону. Так, відповідно до ст.5 Уніфікованого закону вексель від імені юридичних осіб підписується власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом юридичної особи) чи уповноваженими ними особами. У разі якщо вексель підписується уповноваженою особою, до тексту векселя включається посилання на внутрішній документ юридичної особи, відповідно до якого уповноважена особа має право підписувати вексель.
Тож, у якості рекомендації пропонується застосування цього правила й для підписання напису про погашення векселя як на самому векселі, так і в розписці.
Facebook Messenger
Skype
Telegram
Viber
WhatsApp
Електронна пошта
