Розрахунки векселем

Питання: Підприємство відвантажило нам товар, який ми відвантажуємо нашим покупцям. Покупці оформлюють простий вексель з авалем банку. Ми цей вексель передаємо нашим постачальникам. Строк пред’явлення векселя 31.10.2020. Які наступні дії?

Відповідь: Відповідно до ст.4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» від 05.04.2001 № 2374-ІІІ видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, за виключенням фінансових банківських векселів, векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та фінансових казначейських векселів. На момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов’язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем. Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов’язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов’язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов’язання щодо платежу за векселем.

Таким чином, отримання векселя від покупця в оплату отриманого ним товару, припиняє грошове зобов’язання такого покупця перед постачальником, та породжує грошове зобов’язання покупця за векселем. У такому разі сума за таким векселем має бути врахована покупцем-векселедавцем за кредитом рахунку 51, субрахунок 511 «Довгострокові векселі, видані в національній валюті» чи субрахунок 512 «Довгострокові векселі, видані в іноземній валюті», або за кредитом рахунку 62 «Короткострокові векселі видані», в розрізі субрахунків: 621 «Короткострокові векселі, видані в національній валюті»; 622 «Короткострокові векселі, видані в іноземній валюті». В залежності від строку платежу за векселем.

При цьому вказані рахунки кореспондують з дебетом рахунку, на якому Покупець відобразив кредиторську заборгованість за отриманий ним від постачальника товар.

Отримавши вексель в оплату поставленого товару, постачальник має право сам розрахуватися таким векселем за придбаний ним раніше товар.

Відповідно до ст.11 Уніфікованого закону про переказний та простий векселі (далі – Уніфікований закон) будь-який вексель, навіть виданий без прямого застереження про наказ, може бути переданий шляхом індосаменту. Індосамент може бути вчинений навіть на користь трасата, незалежно від того, акцептував він вексель чи ні, або на користь трасанта, або на користь будь-якої іншої особи зобов’язаної за векселем. Ці особи можуть реіндосувати вексель.

Отримавши вексель в оплату за проданий покупцю товар постачальник відображає його за дебетом рахунку 34 «Короткострокові векселі отримані» чи рахунку 18 «Довгострокові векселі одержані», на відповідних субрахунках відповідно до валюти. При цьому таке відображення здійснюється у кореспонденції з кредитом рахунку, на якому відображається заборгованість покупця перед постачальником. Така заборгованість відповідно до ст.4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» припиняється.

Своєю чергою постачальник вказаними векселями розраховується зі своїм продавцем, списуючи векселі з рахунку 34 чи 18 у кореспонденції з дебетом рахунку, на якому була відображена його кредиторська заборгованість перед продавцем.

Таким чином, заборгованість за товар у всіх трьох контрагентів буде погашена. У залишку буде лише заборгованість покупця перед векселедержателем, тією особою, якій дістався вексель в оплату товару.

Однак це ще не усе.

Відповідно до ст.13 Уніфікованого закону індосамент (передавальний напис) повинен бути написаний на векселі або на приєднаному до нього аркуші (алонжі). Він повинен бути підписаний індосантом.

Тобто, при розрахунку векселем з покупцем наш постачальник має написати на ньому передавальний напис – індосамент та, найголовніше, поставити свій підпис, набувши при цьому статус індосанта.

Відповідно до ст.47 Уніфікованого закону усі трасанти, акцептанти, індосанти і особи, які забезпечують авалем платіж за переказним векселем, є солідарно зобов’язаними перед держателем. Держатель має право пред’явити позов до кожної з цих осіб окремо і до всіх разом, при цьому необов’язково додержуючись тієї послідовності, в якій вони зобов’язалися.

Отже, у разі, якщо в майбутньому при пред’явленні векселя покупцю держатель векселя не отримає платіж за ним, опротестує у нотаріуса вексель у неплатежі, то такий держатель матиме право вимагати платіж як від нашого постачальника, так і від банку, аваль якого поставлений на векселі.

І в цьому є ризик «транзитного» розрахунку векселем у порівнянні з розрахунком грошовим коштами.

Автор: Олександр Єфімов,
Керуючий Партнер, доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, член Науково-консультативної ради Верховного Суду