Питання: У 2019 році єдиному учаснику ТОВ, юридичній особі – нерезиденту, було нараховано дивіденди за 2018 рік в сумі 2,7 млн. грн. Дивіденди було виплачено частково: 1,6 млн. грн. було перераховано у валюту та перераховано засновнику.
У 2020 року склад засновників змінився і колишній єдиний власник наразі володіє часткою 10% СК ТОВ. У зв’язку з відсутністю вільних коштів ТОВ не має можливості продовжити виплату дивідендів за 2018 рік. Нерезидент засновник наразі знаходиться в процедурі банкрутства та не виходить на зв’язок з ТОВ.
Чи можна списати заборгованість з недовиплачених дивідендів за 2018 рік у зв’язку з закінченням строку 6 місяців та якщо так, як це відобразити в обліку?
Відповідь: Відповідно до ст.116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право зокрема брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди). Аналогічно це право складає частину корпоративних прав, передбачених ст.167 Господарського кодексу України, відповідно до якої корпоративні права – це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Відповідно до ст.26 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII (далі – Закон про ТОВ) виплата дивідендів здійснюється за рахунок чистого прибутку товариства особам, які були учасниками товариства на день прийняття рішення про виплату дивідендів, пропорційно до розміру їхніх часток.
Виплата дивідендів здійснюється у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття рішення про їх виплату, якщо інший строк не встановлений статутом товариства або рішенням загальних зборів учасників.
Таким чином строк виплати дивідендів може бути встановлений і довший, аніж шість місяців. Проте простроченим цей строк вважатиметься лише після збігу шести місяців, або іншого строку, встановленого статутом ТОВ.
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов’язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Сторонами у зобов’язанні ст.510 ЦКУ визнає боржника і кредитора.
Таким чином виплата дивідендів учасникам ТОВ цілком відповідає правовідношенню, яке класифікується як зобов’язання. Кредитором у цьому зобов’язанні є учасник, який був таким учасником на день прийняття рішення про виплату дивідендів, а боржником у цьому зобов’язанні є саме ТОВ.
За загальним правилом зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.256 ЦКУ позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦКУ). При цьому перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Отже, початок перебігу позовної давності щодо зобов’язання про виплату дивідендів припадає на перший день після збігу шестимісячного строку, встановленого Законом, або іншого строку, встановленого статутом ТОВ, для їх виплати.
Згідно з пп.14.1.257. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України фінансова допомога – фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. При цьому безповоротна фінансова допомога – це, у тому числі, сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності.
Закон про ТОВ не передбачає можливості «скасування» зобов’язання ТОВ з виплати дивідендів учасникам після прийняття рішення про їх виплату. Проте цей Закон і не забороняє вчинити таку дію. Тобто окремим рішенням загальних зборів учасників може бути врегульовано внесення змін у розмір дивідендів, які підлягають виплаті, таким чином, щоб до виплати підлягала лише сума, вже фактично виплачена. У такому разі доведеться коригувати усі нарахування та утримання податків, пов’язаних за нарахуванням дивідендів. Якщо такі нарахування були здійсненні. А це, зрозуміло, приверне увагу податківців. Та до того, ж у разі прийняття рішення про скасування виплати дивідендів іншим складом учасників, аніж той склад учасників, які приймали рішення про виплату дивідендів, загрожує довгим «корпоративним» спором та, навіть, «корпоративною війною».
Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291, рахунок 67 «Розрахунки з учасниками» призначено для узагальнення інформації про розрахунки з учасниками та засновниками підприємства, що пов’язані з розподілом власного капіталу (дивіденди, повернення часток тощо).
Таким чином, заборгованість по сплаті дивідендів є кредиторською заборгованістю ТОВ перед учасником, яка має бути відображена за кредитом рахунку 67 до здійснення виплати таких дивідендів, або до збігу позовної давності. Враховуючи, що учасник – кредитор перебуває в процедурі банкрутства, цілком ймовірним може бути стягнення заборгованості за невиплаченими дивідендами такому учаснику. Адже сам факт перебування у процедурі банкрутства свідчить про те, що коштів банкрута не вистачає для розрахунку зі своїми кредиторами. А дебіторська заборгованість по дивідендах має бути включена до ліквідаційної маси з метою її використання для виконання зобов’язань банкрута.
Тож, відповідаючи на наведене запитання, слід порадити дочекатися збігу позовної давності по зобов’язанню з виплати дивідендів, і лише потім відобразити цю заборгованість як безповоротну фінансову допомогу, відобразивши її у складі фінансового результату до оподаткування.
Facebook Messenger
Skype
Telegram
Viber
WhatsApp
Електронна пошта
