Відчуження вкладу до статутного капіталу

Питання: Які податкові наслідки будуть для платника єдиного податку (ТОВ на 3-й групі) у наступній ситуації:

  1. Фізичні особи вносять в статутний капітал ділянки землі.
  2. Потім подрібнюють їх на паї та продають.
  3. Після продажу виводять отримані кошти (після оподаткування 5%), як дивіденди, з відповідним оподаткуванням (10,5%).
  4. Виникає необхідність зменшити розмір статутного капіталу, так ні грошей, ні землі не має.

З моєї точки зору, додаткових податкових наслідків не виникає. Але є сумніви. Будь-ласка, прокоментуйте.

Відповідь: Відповідно до ст.66 Господарського кодексу України майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Джерелами формування майна підприємства є, у тому числі грошові та матеріальні внески засновників.

Відповідно до ст.115 Цивільного кодексу України господарське товариство є власником, у тому числі, майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу. При цьому вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Отже, товариство з обмеженою відповідальністю, як і будь-яке інше господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками як вклад до статутного капіталу.

Згідно зі ст.317 ЦКУ власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. При цьому на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов’язків власник зобов’язаний додержуватися моральних засад суспільства. При цьому держава не втручається у здійснення власником права власності (ст.319 ЦКУ).

 

Оскільки майно, отримане ТОВ як вклад учасників до статутного капіталу, є власністю такого ТОВ, то спосіб отримання такого майна у власність ТОВ жодним чином на таке майно і на права ТОВ щодо нього не впливає. Іншими словами, майно, отримане ТОВ як вклад до статутного капіталу ТОВ, позбувається свого зв’язку зі статутним капіталом і нічим не відрізняється від майна, набутого товариством в інший спосіб. Тому розпорядженням таким майном жодним чином не впливає на розмір статутного капіталу ТОВ.

Отже сам факт того, що земельні ділянки, були передані ТОВ учасниками, як вклад до статутного капіталу, не позбавляє ТОВ права розпоряджатися ними (ділити і відчужувати) так само як і іншими майном, набутим ТОВ у власність в інший спосіб.

 

Щодо зменшення статутного капіталу слід виходити з того, що згідно зі ст.19 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VІІІ зменшення статутного капіталу є правом, а не обов’язком ТОВ. У наведеній статті врегульовано порядок зменшення статутного капіталу.

Окрім того, відповідно до ст.14 зазначеного Закону кожен учасник товариства повинен повністю внести свій вклад протягом шести місяців з дати державної реєстрації товариства, якщо інше не передбачено статутом. Одним із наслідків невиконання цього зобов’язання передбачений обов’язок ТОВ прийняти рішення про зменшення статутного капіталу товариства на розмір неоплаченої частини частки учасника товариства.

 

Щодо податкових наслідків слід врахувати, що відповідно до ст.292 Податкового кодексу України для юридичної особи, яка є платником єдиного податку третьої групи, доходом вважається будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі. Згідно з п.292.2. ст.292 ПКУ при продажу основних засобів юридичними особами – платниками єдиного податку дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу таких основних засобів. Якщо основні засоби продані після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.

Таким чином оподаткування єдиними податком всієї суми виручки від продажу земельних ділянок, а не її частини, відповідає наведеним нормами ПКУ. Виплати дивідендів з відповідним їх оподаткуванням також усуває податкові ризики для ТОВ і учасників.

Отже, думка запитувача щодо відсутності додаткових податкових наслідків є цілком слушною.

Автор: Олександр Єфімов,
Керуючий Партнер, доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, член Науково-консультативної ради Верховного Суду