Жіночий військовий облік – чи потрібно бігти в військомат?

Новина від Міністерства оборони України, яка з’явилась у кінці грудня 2021 року про те, що фактично майже всі жінки підлягають взяттю на військовий облік направду сколихнуло суспільство та Інтернет. Мова йде про наказ Міноборони від 11.10.2021 № 313, яким було суттєво розширено перелік спеціальностей та професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки зобов’язані стати на військовий облік військовозобов’язаних.

Однак, після «шуму» в соцмережах та терабайтів жіночої критики, Міністерство оборони вирішило доопрацювати цей перелік і внести відповідні зміни в сторону зменшення спеціальностей, які споріднені з військовими.

І вже 21 січня 2022 року Міністерство оборони України повідомило, що розробило нову редакцію наказу щодо взяття на військовий облік жінок і надіслало його на погодження до Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України.

Зокрема, у новому наказі «Про затвердження переліку спеціальностей та /або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних, та Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями» визначено 14 спеціальностей та 6 професій, здобуття та отримання яких передбачає постановку на військовий облік. Зазначені спеціальності та професії споріднені з близько 100 військово-обліковими спеціальностями. Раніше мова йшла про 35 фахових напрямків, що об‘єднував понад 200 спеціальностей.

Переважно йдеться про спеціальності та професії у сфері медицини, електроніки, зв’язку, метрології та картографії, фінансів, бухгалтерського обліку та аудиту тощо. Остаточний перелік буде затверджено після отримання погоджень від інших відомств. Також у проекті наказу закладено механізм перегляду цього переліку.

Тобто, в новій редакції набагато менше спеціальностей, а відтак менше потенційних військовозобов’язаних жінок.

Після початку широкомасштабного вторгнення РФії, питання військового обліку жінок трохи випало з медійного поля. Однак, зараз, після стабілізації лінії фронту у більшої кількості жінок це питання знову з’явилось на порядку денному.

У який строк необхідно стати на військовий облік?

Чинним законодавством не встановлений чіткий строк, коли потенційний військовозобов’язаний повинен стати на облік у Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (нова назва військоматів).

Правилами військового обліку призовників і військовозобов’язаних, які є Додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 р. № 921 (надалі – Постанова №921) встановлений лише обов’язок перебувати на військовому обліку, без прив’язки до певного терміну з якого військовозобов’язана повинна встати на облік.

На практиці це відбувається, умовно кажучи, автоматично. Наприклад, жінка, яка навчається у медичному навчальному закладі, стає на облік у територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) за ініціативою навчального закладу. Тобто, це обов’язок навчального закладу організувати взяття на облік у ТЦК та СП таку студентку.

Або хлопець-школяр, який досяг 16-річного віку стає на облік у ТЦК та СП як призовник за ініціативою школи, у якій навчається.

У випадку жінок, які дізнались, що вони тепер військовозобов’язані ситуація інша – ніхто не буде організовувати взяття на військовий облік. Це обов’язок, який доведеться виконати самостійно.

Таким чином, чіткого строку, протягом якого необхідно стати на обліку немає. Однак, я би рекомендував орієнтуватись на період, який зазначило керівництво Міноборони – протягом 2022 року.

Які обов’язки має військовозобов’язаний?

Перелік обов’язків військовозобов’язаного передбачений Правилами військового обліку призовників і військовозобов’язаних, які є Додатком до Постанови №921. Пропоную ознайомитись з ним.

Призовники і військовозобов’язані повинні:

  • перебувати на військовому обліку за місцем проживання у районних (міських) військових комісаріатах (військовозобов’язані СБУ – у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ), за місцем роботи (навчання) на підприємствах, в установах, організаціях, виконавчих органах сільських, селищних та міських рад, а також у разі тимчасового вибуття за межі України за місцем консульського обліку в дипломатичних установах України;
  • прибувати за викликом районних (міських) військових комісаріатів (органів СБУ) на збірні пункти, призовні дільниці у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках або розпорядженнях районних (міських) військових комісаріатів (органів СБУ)), для взяття на військовий облік та визначення призначення на воєнний час, оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов’язаних;
  • не змінювати місце фактичного проживання (перебування) з моменту оголошення мобілізації, а у воєнний час не виїжджати з місця проживання без дозволу військового комісара районного (міського) військового комісаріату, відповідних керівників СБУ або Служби зовнішньої розвідки;
  • проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районних (міських) військових комісаріатів;
  • проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов’язок у запасі;
  • особисто у семиденний строк прибувати до районних (міських) військових комісаріатів (органів СБУ) з паспортом громадянина України і військово-обліковими документами для зняття з військового обліку в разі вибуття в іншу місцевість до нового місця проживання, у службові відрядження, на навчання, у відпустку чи на лікування (строком понад три місяці за межі України), у разі зміни місця проживання в межах міста з переїздом на територію іншого адміністративного району;
  • особисто повідомляти у семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну їх сімейного стану, стану здоров’я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади;
  • негайно повідомляти районним (міським) військовим комісаріатам (органам СБУ) за місцем військового обліку про втрату військово-облікового документа;
  • подавати щороку до 1 жовтня до районних (міських) військових комісаріатів документи, що підтверджують право призовників на відстрочку від призову на строкову військову службу.
  • у разі коли за будь-яких обставин повістка не надійшла, громадяни призовного віку прибувають до призовної дільниці в десятиденний строк з дня початку відповідного чергового призову на строкову військову службу, визначеного указом Президента України.

І за невиконання цих обов’язків передбачена відповідальність.

Також, у зв’язку з введенням у дію військового стану, військовозобов’язані обмежені у виїзді закордон. Тому, жінки, що стануть на військовий облік і, відповідно, стануть військовозобов’язаними, матимуть обмеження щодо виїзду закордон.

Яка відповідальність за порушення правил військового обліку передбачена законодавством і які наслідки? Що буде якщо взагалі не стати на військовий облік?

Відповідальність за порушення правил військового обліку (тобто вищезазначеного переліку) передбачена статтею 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі – КУпАП). Санкція цією статтею передбачена у виді штрафу від 850 до 1 700 гривень.

Наприклад, за неявку за викликом до районних (міських) військових комісаріатів (органів СБУ) без поважних причин можна отримати штраф у розмірі від 850 до 1 700 гривень.

Те саме стосується випадку коли військовозобов’язана взагалі не перебуває на обліку. Хоч і законодавством не встановлений строк, протягом якого вона зобов’язана стати на облік, однак це не виключає складу правопорушення, оскільки обов’язок перебувати на обліку залишається.

Тобто, відповідальність у разі якщо взагалі не стати на облік – штраф у розмірі від 850 до 1 700 гривень.

Уповноважені розглядати справи за порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку, а відтак і накладати штраф – керівники ТЦК та СП (ст. 235 КУпАП)

Серед інших наслідків я би виділив – проблеми с працевлаштуванням.

Відповідно до п. 4 Правил військового обліку призовників і військовозобов’язаних керівники та посадові особи органів підприємств, установ, організацій та навчальних закладів за, зокрема, прийняття на роботу призовників і військовозобов’язаних, які не перебувають на військовому обліку несуть відповідальність згідно із законом, а саме згідно з статтею 2101 КУпАП.

Статтею 2101 КУпАП передбачена відповідальність у виді штрафу від 5 100 до 8500 гривень. Суб’єктом даного правопорушення є керівник, який прийняв на роботу, військовозобов’язану, яка не перебуває на військовому обліку.

Таким чином, приймаючи на роботу військовозобв’язаного, який не перебуває на військовому обліку, керівник підприємства може:

  1. Або відмовити працевлаштовувати таку особу на роботу, допоки він/вона не стане на облік до ТЦК та СП;
  2. Або потенційно наразити себе на штраф у розмірі від 5 100 до 8500 гривень.

Як стати на військовий облік?                                                                          

Для того щоб стати на військовий облік необхідно звернутись до ТЦК та СП за зареєстрованим місцем проживання (прописка) та подати наступні документи:

  1. заяву (складається на місці)
  2. паспорт
  3. ідентифікаційний код,
  4. свідоцтво про шлюб (за наявності)
  5. свідоцтво про народження дітей (за наявності)
  6. диплом про закінчення вищого навчального закладу
  7. довідку з роботи із зазначенням спеціальності, за якою вона працює на даний час

Далі військовозобв’язана буде направлена на військово-лікарську комісію, яка встановить придатність чи непридатнатність до військової служби.

Менчак Ілля,
юрист Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов та партнери»