Якщо судове рішення не виконується

Чи чули Ви щось про проблеми із виконанням судових рішень, що набрали законної сили?

У нас, у юристів, є така приказка: «Отримання судового рішення – не означає його виконання».

Особливо така приказка починає втілюватися у життя тоді, коли відповідачем у справі, та й власне особою, на яку суд покладає обов’язок щось виконати, є органи державної влади.

Серед «королів» у царині невиконання судових рішень можемо виділити контролюючі органи (ДПС та усі її відокремлені підрозділи) та звісно ж Пенсійний фонд України.

Уявіть лише собі ситуацію, у якій колишній ліквідатор катастрофи на ЧАЕС проходить «сім кіл пекла» для отримання передбаченої ЗАКОНОМ доплати до пенсії:

І ось, Людина, яка ризикувала своїм життям та здоров’ям заради безпеки подальших поколінь, поставивши на терези життя найцінніше – своє здоров’я, отримує судове рішення, яке НЕ ВИКОНУЄТЬСЯ.

У причини цих дій, а точніше бездіяльності, занурюватися не будемо, проте така бездіяльність зумовлена багатьма факторами, зокрема, відсутністю низки «чітких», на думку посадових та службових осіб, нормативно-правових актів, але, як то кажуть, основним фактором, мабуть, все таки була саме безкарність.

Так от, констатувавши наявність певних проблем, законотворець дійшов до висновку про те, що бажано б закріпити інституцію контролю за виконанням судових рішень не деінде, а у самому Основному Законі України.

І ось, збулося, законопроектом № 1401-VIII від 02.06.2016 Конституцію України було доповнено новою статтею 1291, яка, серед іншого, закріплює обов’язковість виконання рішення суду та покладає на суд контроль за виконанням судового рішення.

Проте, і наявність норми у Основному Законі України, яка, до речі, є нормою прямої дії, починає зіштовхуватись із безжальною бюрократичною системою, яка усіма силами відштовхується від виконання законного судового рішення.

Дехто не витримує і по-новому колу заводить механізм судового оскарження. Для прикладу, предметом розгляду касаційної скарги у справі № 540/606/20 (текст постанови), було скасування рішеньпершої та апеляційної інстанції, за наслідком оскарження позивачем нездійснення виплати пенсії позивачці, призначеної на виконання судового рішення, що набрало законної сили, у зв’язку з тим, що у позивачки закінчився строк дії паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Так от, Верховний Суд скасував попередні рішення та зауважив на тому, що невиконання судового рішення, яке набуло законної сили, або надання йому переоцінки суперечить принципу верховенства права, складовою якого є принцип правової визначеності; суд, за загальним правилом, не повинен брати до уваги посилання сторони у справі в обґрунтування своєї позиції на фактичні обставини, виникнення яких стало наслідком невиконання стороною судового рішення, що набуло законної сили.

В адміністративному судочинстві обов’язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому, адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов’язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов’язковості судового рішення.

Також у цій постанові, суд нагадав про те, що процесуальним засобом забезпечення належного та своєчасного виконання судового рішення є судовий контроль, підстави та порядок здійснення якого визначені статтею 382 та статтею 383 КАС України та сформулював правовий висновок, відповідно до якого захист порушеного права особи на отримання безумовного виконання судового рішення, яке гарантується державою відповідно до статті 1291 Конституції України, через звернення до суду у порядку судового контролю, порівняно з ініціюванням вирішення судом нового публічно-правового спору, має низку переваг для такої особи та ефективність виконання (за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє окрему ухвалу і направляє її відповідним суб’єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону).

Тобто, маємо встановлений Законом механізм реагування на зловживання посадових осіб органів державної влади – і користуватися таким механізмом набагато простіше, швидше та ефективніше, ніж ініціювати новий позов.

Ми на цьому знаємося і нижче розповімо про деякі особливості судового контролю, а Вам усім бажаємо якнайшвидшого поновлення порушених прав :).

Все буде УКРАЇНА!!!

Владислав Головатюк,
Керівний Партнер,адвокат