Інвестування за межі України

Відповідь: Ключовим нормативним актом для відповіді на це запитання є Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII (далі – Закон № 2473).

Однак до набрання ним чинності чинним був Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 № 15-93. Відповідно до пп. «е» ч.4 ст.5 цього Декрету здійснення інвестицій за кордон, у тому числі шляхом придбання цінних паперів здійснювалося винятково на підставі індивідуальної ліцензії НБУ.

Проте цей Декрет втратив чинність із набранням законної сили Законом № 2473. Відповідно до ст.12 цього Закону Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити заходи захисту, у тому числі встановлення особливостей здійснення операцій, пов’язаних із рухом капіталу.

Що стосується виданих раніше індивідуальних ліцензій на здійснення інвестицій за кордон, то відповідно до ст. 16 Закону № 2473 індивідуальні втрачають чинність після введення його в дію.

02.01.2019 Постановою НБУ № 2 затверджено Положення про здійснення операцій із валютними цінностями. Згідно з п.5 цього Положення до валютних операцій, пов’язаних із рухом капіталу, належать, у тому числі операції зі здійснення резидентами інвестицій за кордон. При цьому згідно з п.28 Положення у розрахунках між резидентами і нерезидентами за поточними торговельними операціями та операціями, пов’язаними з рухом капіталу (крім операцій зі здійснення іноземних інвестицій та повернення іноземному інвестору прибутків, доходів (уключаючи дивіденди) та інших коштів, одержаних на законних підставах у результаті здійснення іноземних інвестицій), використовуються як засіб платежу іноземна валюта і гривня.

Отже, станом на сьогодні заборон чи обов’язкового отримання дозволів, ліцензій на здійснення інвестицій за кордон чинне законодавство не містить. У звʼязку з цим і валютний контроль здійснюється  у загальному порядку, тобто по суті зводиться до фінансового моніторингу та настання податкових наслідків.

Так, відповідно до ст.6 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 № 361-IX суб’єктами первинного фінансового моніторингу, які контролюватимуть операцію зі здійснення інвестицій за кордон, можуть бути: банки, страховики (перестраховики) та інші фінансові установи; оператори платіжних систем, якщо інвестування здійснюватиметься із залученням таких операторів; суб’єкти аудиторської діяльності (можливо); бухгалтери, суб’єкти господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку (також можливо); суб’єкти господарювання, що здійснюють консультування з питань оподаткування; адвокатські бюро, адвокатські об’єднання та адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально (можливо); нотаріуси (можливо, у разі залучення); суб’єкти господарювання, що надають юридичні послуги (можливо).

Щодо податкового контролю слід зважити на те, що відповідно до ст.39² Податкового кодексу України контрольованою іноземною компанією (КІК) визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України відповідно до правил, визначених цим Кодексом. При цьому юридичною особою може визнаватися корпоративне утворення (об’єднання) або організація, наділена правом володіти активами, мати права та обов’язки та здійснювати діяльність від власного імені та незалежно від засновників, учасників або форми власності. Наявність у контрольованої іноземної компанії статусу юридичної особи визнається відповідно до законодавства її реєстрації.

Іноземна компанія визнається контрольованою іноземною компанією, якщо фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України (далі – контролююча особа):

а) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50 відсотків, або

б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відсотків, за умови що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або

в) окремо або разом з іншими резидентами України – пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

Усі ризики контролюючої компанії у такому випадку пов’язані з коректним та правильним нарахуванням податків на доходи КІК, а також з правильним та своєчасним поданням звітності щодо КІК.

Згідно з пп.39².2.1. ст.39² ПКУ платником податку щодо прибутку контрольованої іноземної компанії є контролююча особа. При цьому об’єктом оподаткування для податку на доходи фізичних осіб (податку на прибуток підприємств) контролюючої особи є частина скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, пропорційна частці, якою володіє або яку контролює така фізична (юридична) особа на останній день відповідного звітного періоду, щодо якого розраховується скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, що обчислюється відповідно до правил, визначених цією статтею. Зазначена частина прибутку контрольованої іноземної компанії за результатами звітного податкового року збільшує об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи в порядку, визначеному розділом III ПКУ.

Також слід мати на увазі так звані «воєнні» обмеження.

Так, згідно з п.14 Постанови правління НБУ «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24.02.2022 № 18 забороняється здійснювати транскордонний переказ валютних цінностей з України/переказ коштів на кореспондентські рахунки банків-нерезидентів у гривнях/іноземній валюті, відкриті в банках-резидентах, уключаючи перекази, що здійснюються за дорученням клієнтів, крім певного переліку випадків, серед яких здійснення інвестицій за кордон, нажаль, відсутнє. 

О. Єфімов,,
Старший Партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов та партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри цивільного та трудового права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана