Останнім часом отримуємо все більше запитань стосовно роботи за сумісництвом. Тож, оскільки ця тема залишається актуальною, висвітлимо її докладніше.
Відомо, що працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах (ст. 21 КЗпП України).
Крім того, законодавством не встановлено обмеження ні за кількістю трудових договорів про роботу за сумісництвом, які можуть укладати працівники, ні за тривалістю роботи, яку працівник поєднує з основною.
Однак, певні заборони можуть бути введені колективним договором та угодою сторін, зокрема, і трудовим договором (бо це і є угода сторін щодо взаємних прав та обов’язків на період дії останнього).
Також слід пам’ятати, що одночасного виконання роботи за основним місцем роботи та за сумісництвом бути не може, оскільки сумісництвом вважається робота, що виконується у вільний від основної роботи час. Натомість, немає вимоги, щоб за основним місцем роботи працівник працював більше годин, ніж за сумісництвом.
Якщо місць роботи багато, не дивлячись на те, що кількість годин, які працівник може відпрацювати сумарно, нічим не обмежена, рекомендуємо все ж варіант працевлаштування за всіма місцями роботи з неповним робочим днем та неповним робочим тижнем. Адже тривалість роботи за сумісництвом не може бути безмежною та не має перевищувати нормальну тривалість робочого часу, тобто 40 годин на тиждень (ч. 1 ст. 50 КЗпП України).
У протилежному випадку наявний ризик того, що податківці можуть не визнати понесені витрати на зарплату.
До речі, такі ж підходи до роботи за сумісництвом вже стосуються і працівників держпідприємств. Тому, керівники, заступники забуваємо про заборони працювати за сумісництвом, інші держпрацівники – про обмеження щодо тривалості робочого часу на роботі за сумісництвом, їх знято.
Так, постановою Кабінету Міністрів від 22 листопада 2022 року № 1306 скасовано постанову від 3 квітня 1993 року № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій», а розпорядженням № 1047-р цього ж дня скасований наказ Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 року № 43 «Про затвердження Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій».
Насправді, нюансів при оформленні трудових відносин, як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом може виникнути безліч. Ми ж оцінимо ризики та допоможемо правильно все оформити.
Звертайтесь!
юристка, помічниця адвоката Адвокатської фірми «Єфімов та партнери»