Наразі так сталося, що економіка дає збій і багато наших Клієнтів, які задекларували податкові зобов’язання, не змогли їх виконати та отримали податковий борг. Звісно податківці на це мовчки реагувати не вміють і присилають листи з «пропозицією» надати перелік майна для опису його в податкову заставу. А там на черзі арешт активів, блокування банківських рахунків…
І от які варіанти поведінки, тобто вирішення цієї проблеми ми рекомендуємо:
Варіант перший: заява про розстрочку.
Податковий орган може прийняти рішення про розстрочення чи відстрочення грошового зобов’язання або грошового боргу (п.20.1.29 ПКУ). Мінус цього варіанту в тому, що на суму боргу нараховуються відсотки в розмірі 120% від облікової ставки НБУ (п.100.1. ПКУ). На сьогодні це 25 х 120 /100 = 30% річних. І другий мінус: ймовірність задоволення заяви про відстрочення чи розстрочення 50 на 50. Тобто її можуть не задовольнити з якихось причин.
Варіант другий, процесуально-практичний: розстрочка в судовому порядку.
Орган ДПС звертається до суду з позовом про стягнення податкового боргу відповідно до ст.95 (п.95.3) ПКУ. За процесуальним законодавством суд може надати розстрочку виконання судового рішення. Для цього треба визнати позов та, посилаючись на важкий фінансовий стан, попросити у суду надати розстрочку виконання рішення. Суд може надати розстрочку на календарний рік. Плюси такого варіанту в тому, що ДПС звертатиметься до суду, а вирішуватиме вже суд. Мінус в тому, що з цього року діє новий Закон «Про платіжні послуги», який дозволяє податківцям стягувати такі суми без суду у разі, якщо сума грошового боргу визначена самим платником податків у поданій декларації (п.95.5. ПКУ). Окрім того, можливий також арешт рахунків (п.20.1.33 ПКУ). Але такий арешт накладається через суд (п.94.6.2. ПКУ), а це вже – на розсуд суду.
Варіант третій, напівофіційно-практичний: розстрочка податковим керуючим.
У випадку наявності податкового боргу призначається податковий керуючий (ст.91 ПКУ). У ПКУ немає процедури розстрочки податковим керуючим. Однак на практиці таке можливо (як мені пояснили самі податківці). Для цього треба контактувати безпосередньо з Вашим податковим керуючим. Ним є та особа, яка вказана як виконавець у листі про перелік майна, який Ви отримали. Там же, зазвичай, знайдете і номер телефону цього виконавця.
Варіант четвертий: санація за банкрутним Кодексом.
Це процедура за новим Кодексом з процедур банкрутства. Вона за суттю схожа на розстрочку сплати податкового боргу. Такі приклади можна знайти в судовій практиці. Але її ще мало. Тому прогнозувати щось важко.
Варіант п’ятий: конфліктний.
У цьому разі платник податків може подати уточнюючий розрахунок і відкоригувати свій податковий борг. Звісно, це робити є сенс, лише якщо податок задекларований помилково. Наприклад, податок на нерухоме майно, плата за землю…
Олександр ЄФІМОВ, старший партнер