Зміни до митної декларації та валютний контроль

Питання:

Для внесення змін до митної декларації в графу В, митниця вимагає одночасно внести зміни також в одну із цих граф: 8, 9, 14.

Чи можуть вказані зміни у одній із граф, наприклад, у 9 графі, викликати накладення штрафних санкції за порушення валютного законодавства?

Чи здійснює банк валютний контроль після оформлення митної декларації?

Чи надходить банку інформація про внесення змін до МД?

Першочергово легенда звучала так:

Черкаська філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Талісман-Сервіс» (код ЄДРПОУ– 44894690) звертається з проханням надати роз`яснення щодо можливості отримання податкового кредиту головним підприємством – Товариством з обмеженою відповідальністю «Талісман-Сервіс», як платника податку на додану вартість при ввезенні (імпорті) товару філією на митну територію України та повідомляє наступне.

Черкаська філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Талісман-Сервіс» (код ЄДРПОУ– 44894690) (далі – Філія) відповідно до Положення про відокремлений підрозділ, створена з метою ведення підприємницької діяльності Головного підприємства – Товариства з обмеженою відповідальністю «Талісман-Сервіс» (далі – Головне підприємство), має окремий баланс, власний рахунок в установах банку, має право укладати господарські договори, здійснювати постачання товарів (послуг), проводити розрахунки з постачальниками (споживачами), а також їй делеговано право складання податкових накладних та розрахунків коригувань.

Так, 09.01.2023 Філією був укладений зовнішньоекономічний Контракт з іноземною компанією щодо купівлі запасних частин. Вантажоодержувачем та платником по вказаному Контракту є Філія, яка має свій окремий код ЄДРПОУ 44894690 та здійснює свою діяльність від імені Головного підприємства без статусу юридичної особи.

Під час розмитнення вказаного вантажу, не було враховано інформацію про те, що Головне підприємство зареєстроване платником податку на додану вартість і всі операції Філії належать до його податкових зобов’язань та податкового кредиту.

У зв’язку з тим, що в митній декларації №23UA100360503872U2 вказаний тільки код ЄДРПОУ Філії (а Філія не є платником ПДВ, так як податкові накладні вона реєструє тільки від імені Головного підприємства), а код Головного підприємства (ЄДРПОУ 35443270) відсутній, Головне підприємство не може отримати податковий кредит на суму сплаченого Філією податку на додану вартість.

Просимо Вас надати відповідні роз’яснення.

Відповідь:

Аналізуючи питання штрафних санкцій за порушення вимог щодо заповнення митної декларації (МД) варто почати з відповідальності, що безпосередньо передбачена МК України.

Законом України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо врегулювання питання притягнення до адміністративної відповідальності за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів» від 16.11.2022, що набрав чинності 15.12.2022, було внесено зміни у положення Митного кодексу України щодо накладення штрафних санкцій за порушення вимог митного законодавства.

У новій редакції ст.485 МК України передбачає, що заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо:

істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту),

ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості,

країни походження,

відправника та/або одержувача товару,

неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД

та його митної вартості,

та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв’язку з якими було надано такі пільги тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від 50 до 150 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Тобто неправдиві відомості, внесені до митної декларації, що стосуються будь-якої з вказаних у ст.485 МК України категорій, тягтимуть накладення на декларанта штрафних санкцій.

Врахуйте те, що, відповідно до Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Мінфіну України від 30.05.2012 №651, відомості у графі 8 МД («Вантажоодержувач»), графі 9 МД («Особа, відповідальна за фінансове врегулювання»), графі 14 МД («Декларант/представник») – є істотними умовами зовнішньоекономічного договору. А тому, будь-яка неточна інформація у цих графах митними органами може бути розцінена як неправдива, що спричинить правомірне застосування до декларанта-порушника передбаченого ст. 485 МК України штрафу.

Однак порушення вимог митного законодавства є різновидом адміністративних правопорушень, які можуть бути застосовані лише у випадку повного складу (суб’єкт, об’єкт, суб’єктивна та об’єктивна сторони) адміністративного правопорушення. У випадку, коли декларант не мав наміру щодо умисного введення в оману митних органів, вина як складова суб’єктивної сторони правопорушення – відсутня, що виключає притягнення особи до відповідальності у вигляді штрафу.

Варто також зауважити, що неправильно заявлена митна вартість товару, яка впливатиме на відомості, зазначені в графі В «Подробиці розрахунків» МД, не може стати підставою для складення протоколу про порушення митних правил. Адже, відповідно до ч. 1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, у випадках, встановлених МК України, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів (п.3 ч.5 ст.54 МК України).

Тобто, контроль відомостей у МД щодо митної вартості товарів є прямим обов’язком митних органів, які мають здійснити коригування таких відомостей.

Отже, накладення штрафних санкцій на декларанта, у випадку виявлення непідтверджених відомостей у МД, буде можливим за умови наявності вини особи – умислу щодо введення в оману митних органів. В іншому випадку, зміна даних МД, внаслідок їх коригування митними органами, не тягтиме за собою відповідальність для декларанта за вказівку таких відомостей.

Щодо порушення валютного законодавства

Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України «Про валюту і валютні операції» (Закон №2473-VIII) за порушення вимог валютного законодавства (крім порушення строків за операціями з експорту та імпорту товарів, відповідальність за яке встановлюється згідно зі ст. 13 Закону №2473-VIII) можуть бути застосовані, зокрема, штрафні санкції.

Враховуючи те, що описана ситуація стосується операції з імпорту товару, то порушення її умов регулюється ст.13 Закону №2473-VIII.

Згідно з ч.5 ст.13 Закону №2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Тобто, нарахування пені як санкції за прострочення виконання розрахунків за операціями імпорту товарів передбачено щодо порушення резидентами строку таких розрахунків, а не внесення змін до графи 9 МД, що стосуються особи, відповідальної за фінансове врегулювання.

Окрім того, відповідальності у вигляді штрафних санкцій не встановлено й постановою КМУ від 26.05.202 №524, що затверджує Порядок застосування податковими органами заходів впливу у вигляді штрафних санкцій до юридичних осіб (крім уповноважених установ) за порушення вимог валютного законодавства, який визначає механізм застосування ДПС та її територіальними органами (податковими органами) заходів впливу у вигляді штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства (крім порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів).

Насамперед варто вказати, що процедуру валютного нагляду за дотриманням строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів регулює Інструкція про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затверджена постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №7 (Інструкція №7).

Згідно з пп.2 п.7 розділу ІІ Інструкції №7 за операціями з імпорту товарів банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива – здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку).

Якщо оплата зобов’язань резидента за операцією з імпорту товару здійснюється за рахунок коштів, отриманих від банку на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок такого резидента в банку, то датою здійснення платежу на користь нерезидента – постачальника товару вважається дата здійснення банком платежу на користь нерезидента – постачальника товару,

Водночас, відповідно до пп.3 п.9 банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну,

– після отримання інформації з реєстру МД про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу

IM-40 «Імпорт»,

IM-41 «Реімпорт»,

ІМ-51 «Переробка на митній території»,

IM-72 «Безмитна торгівля»,

IM-75 «Відмова на користь держави»,

IM-76 «Знищення або руйнування» (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню)

або після пред’явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється МД).

А тому з моменту отримання банком інформації з реєстру МД щодо здійснення операції з імпорту товарів, він припиняє здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків. А враховуючи те, що МД – це документ, який містить обсяг відомостей (даних), достатній для завершення митного оформлення товарів, саме оформлення МД, внесення даних щодо цієї процедури до реєстру МД та отримання інформації про неї банком – є підставою для припинення здійснення валютного нагляду.

Згідно зі ст.269 МК України за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу митного органу відомості, зазначені в митній декларації, можуть бути змінені або митна декларація може бути відкликана. Внесення змін до МД, прийнятої митним органом, допускається до моменту завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму, а також протягом трьох років з дня завершення їх митного оформлення. Зміни повинні стосуватися лише товарів, транспортних засобів комерційного призначення, зазначених у митній декларації.

З огляду на вказане, будь-які зміни до МД, до моменту завершення митного оформлення товарів, тягтимуть за собою зміну даних в реєстрі МД, що даватиме підставу для отримання банком інформації про такі зміни, до моменту припинення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків.

Вікторія Шелест

юристка