Списати донараховані тонаж та літраж палива

Питання:

Митниця донарахувала підприємству тонаж та літраж палива при 15 градусах Цельсія, хоча постачальник не помилився, але авто виявилось важче на 1200 кг.

Балансова вартість партії товару залишилась по документам постачальника, але податки та збори ми сплатили за завищеними.

Акцизну накладну зробили за даними митниці.

Як підприємству списати ці донараховані кг та літри???

Додаткова інформація: вага самого автомобіля була прийнята митниками як збільшення ваги самого палива.

ВМД була виписана на збільшені показники маси та об’єму, зокрема і при температурі 15 градусів. По-суті, отримані документи від імпортера були точними, згідно з ними ми і оприбуткували паливо та відвантажили покупцю.

Відповідь:

Згідно з ч.1 ст.50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов’язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом – за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 МК України (за ч.2 ст.54 МК України).

Відповідно до п.2 ч.5 ст.54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встановлених МК України, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст.53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

А згідно з п.8 ч.3 ст.53 МК України у випадку якщо документи, які підтверджують митну вартість товарів містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов’язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи, зокрема, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, митні органи перед встановленням вартості товару, що відрізняється від зазначеної в договорі, мали б запитувати у декларанта додаткові документи, що спростовують або підтверджують такі дані. Однак положення ст.54 МК України закріплюють не обов’язок, а право митних органів на такий запит, що ставить під сумнів успішність оскарження їх дій.

Водночас, проаналізувавши законодавчі положення щодо митного оформлення операцій з імпорту товарів, варто зауважити, що випадки донарахування додаткових кількісних показників імпортованого товару (палива) наразі належно не врегульовані. Таке донарахування в майбутньому може спричинити зауваження податкових органів щодо відсутності відображення в бухгалтерському обліку підприємства додаткових 1200 кг палива. А тому, найоптимальнішим варіантом вирішення цієї ситуації є залучення незалежного експерта в галузі товарознавчої експертизи.

Проте вказівка у п.8 ч.3 ст.53 МК України щодо вимоги митного органу про надання таких висновків у обмежений строк, не позбавляє декларанта права отримати подібний висновок і після спливу такого строку. До того ж, експертний висновок стосовно визначення кількісних характеристик імпортованого товару (палива), дозволить підприємству – підтвердити відповідність ціни та кількості товару з зазначеною інформацією у договорі з імпортером.

До вказаного висновку, також варто додати заповнення бухгалтерської довідки, за допомогою якої можна або виправити облікові помилки, що мали вплив на фінрезультат в цілому, або здійснити виправлення помилок методом «сторно».

Тож, складання бухгалтерської довідки з коригуванням даних та отримання висновку експерта товарознавчої експертизи щодо зовнішньоекономічних договорів, на сьогодні, – є найефективнішими способами вирішити питання донарахування митними органами додаткової ваги та об’єму імпортованих товарів. Ці способи й загалом мінімізують кількість ймовірних питань з боку податкових органів стосовно такої операції, що дозволить уникнути податкових спорів в майбутньому.

Хто може зробити незалежну експертизу, якщо вже пройшло більш трьох тижнів? Та як ми можемо доказати обґрунтованість внесення в бухоблік даних по СМР від постачальника?

Щодо проведення експертизи, то, як вже було вказано у попередній
відповіді, вказівка у п.8 ч.3 ст.53 МК України щодо надання висновків
митним органам у обмежений строк, не позбавляє декларанта права отримати
подібний висновок і після спливу такого строку.

Для проведення такої експертизи варто звернутися до експерта в галузі
товарознавчої експертизи, з яким можна детальніше узгодити умови проведення цієї експертизи.

Щодо обґрунтованості внесення в бухгалтерський облік даних по CMR від постачальника, то враховуючи те, що CMR як товаро-транспортна накладна є первинним документом, на підставі якого ведеться бухгалтерський облік, підстав для неврахування інформації з неї, під час ідентифікації імпортної сировини та визначення її первісної вартості для зарахування на баланс підприємства відповідно до положень НП(С)БО, – немає.

Вікторія Шелест, юристка

18.07.2023