Строк зберігання бракованої продукції та платники екоподатку

Питання:

Чи є строк зберігання бракованої продукції (вода в пластикових пляшках), чи вважаємося ми платниками екоподатку, якщо у нас зберігається пластикова пляшка?

Положення Закону України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції» (далі – Закон №1393)  та «Загальних вимог до здійснення переробки, утилізації, знищення або подальшого використання вилученої з обігу неякісної та небезпечної продукції», затверджених постановою КМУ від 24.01.2001 №50 не передбачають визначених строків протягом якого неякісна продукція має зберігатися. Однак, відповідно до ст.14 Закону №1393 центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення у сфері вилучення з обігу неякісної та небезпечної продукції і подальшого поводження з нею (санітарно-епідеміологічна служба МОЗ та служба ветеринарної медицини Мінагрополітики) має розробити, погодити та затвердити нормативно-правові акти, що встановлюють порядок та умови використання, утилізації, знищення неякісної та небезпечної продукції. Тобто, строк зберігання конкретної неякісної продукції має бути встановлений відповідним органом.

Згідно з п.240.1 ст.240 ПК України екологічний податок сплачують особи, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення; скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти; розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання); утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Відповідно до п.240.5 ст.240 ПК України не є платниками податку за розміщення відходів суб’єкти господарювання, які розміщують на власних територіях (об’єктах) виключно відходи як вторинну сировину. Враховуючи, що процедура утилізації передбачає використання продукції як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів, у підприємства не виникатиме обов’язку сплачувати екологічний податок.

Як я розумію, якщо ми уклали договір з фірмою по утилізації, ми вже не платники, і не важливо, що ми їм не передали пляшки на утилізацію?

Внаслідок укладення договору з спеціалізованим підприємством, що здійснює утилізацію, сторони укладають акт приймання-передачі неякісної продукції, яку потрібно утилізувати, від моменту підписання акту приймання-передачі право власності на таку продукцію переходить спеціалізованому підприємству. З іншого боку, сторони можуть узгодити момент переходу права власності з моменту фактичного передання продукції. Окремо в договорі сторони можуть погодити інші умови передання такої продукції.

З моменту переходу права власності на продукцію спеціалізованому підприємству, особа звільняється від виконання будь-яких зобов’язань, пов’язаних з правом власності на цю продукцію. Ба більше, враховуючи, що підприємство не є платником екоподатку, обов’язок його сплати не виникне й в іншої сторони за договором про утилізацію.

Вікторія Шелест,
юристка