Зважаючи на згадуваність в професійному публічному просторі теми КІК, зупинимось дещо на цьому питанні.
Controlled Foreign Company (CFC) або Контрольована іноземна компанія (КІК) – це не винахід українського законодавця. Оподаткування КІК лише в Європі практикують 27 країн. Виняток – Швейцарія.
Мета такої «практики» полягає в тому, щоб податкові резиденти не уникали оподаткування в своїй «рідній» країні і не переносили прибуток в інші країни, де податки нижчі, або взагалі їх немає. Тому законодавець й вирішив податки іноземної компанії, яку контролює резидент України, оподатковувати в Україні у складі доходів такого резидента.
Звісно в такому оподаткуванні є багато нюансів та тонкощів. Але сьогодні лиш «поверхово» про те, які дії має вчинити такий резидент України, і що буде, якщо він їх не вчинить.
Так от дій таких дві: подати повідомлення про КІК в податкову службу України та подати звіт про прибуток такої КІК.
І про відповідальність за нездійснення вказаних дій:
- неповідомлення про набуття частки в іноземній юридичній особі, утворенні без статусу юридичної особи, або про початок здійснення фактичного контролю за іноземною юридичною особою, або про відчуження частки в іноземній юридичній особі, або про припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою у строк 60 днів – штраф у розмірі 908 400 грн;
- неподання звіту про КІК тягне за собою накладення штрафу в розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року. Це 268 400 грн за 2023 рік;
- несвоєчасне подання звіту про КІК – штраф в розмірі 2 684 грн за кожен календарний день неподання, але не більше 134 200 грн.
Є й добрі новини: згідно з п.54 підрозділ 10 розділу ХХ ПКУ штрафні санкції та пеня під час визначення та обчислення прибутку контрольованої іноземної компанії не застосовуються за результатами 2022-2023 звітних (податкових) років. Тобто помилка не карається.
Поки що.
Олександр Єфімов, Старший Партнер