Нюанс міжнародного перевезення вантажів

EXPERTUS. Головбух

Питання:

Ми компанія-експедитор найняли третю особу (перевізника А для здійснення міжнародного перевезення для нашого замовника).

З перевізником А уклали договір про перевезення вантажів та підписали заявку на перевезення вантажів, менеджер, який курував перевезення, не перевірив ліцензію на міжнародні перевезення цього перевізника.

Перевезення відбулося. Вантаж вивантажений 03.11.23, питань у нашого замовника до вантажу і до нас немає, але питання виникли у нас під час перевірки документів. Виявилося, що у перевізника на момент вивантаження не було ліцензії на міжнародне перевезення вантажів, він її отримав лише 10.11.23. У CMR печатка іншого перевізника Б (техпаспорта на машину теж перевізника Б). По суті перевізник А виступив у ролі експедитора, але КВЕДу 52.29.19 у них немає.

При цьому перевізник А виставляє нам рахунок на транспортні послуги та додає договір оренди автомобіля не завірений нотаріально.

Як я правильно повинна виставити рахунок замовнику, переставляючи від перевізника А транспортну послугу?

Питання: чим для нас загрожує ця ситуація, чи не знімуть із нас витрати на дане перевезення?

Відповідь:

Згідно з ст.1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» (далі – Закон №1955):

транспортно-експедиторська діяльність – підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів;

транспортно-експедиторська послуга – робота, що безпосередньо пов’язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування;

експедитор (транспортний експедитор) – суб’єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування;

клієнт – споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору;

перевізник – юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов’язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником;

учасники транспортно-експедиторської діяльності – клієнти, перевізники, експедитори, транспортні агенти, порти, залізничні станції, об’єднання та спеціалізовані підприємства залізничного, авіаційного, автомобільного, внутрішнього водного та морського транспорту, митні брокери та інші особи, що виконують роботи (надають послуги) при перевезенні вантажів.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.932 ЦК України експедитор має право залучити до виконання своїх обов’язків інших осіб. А у разі залучення експедитором до виконання своїх обов’язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Тобто, у випадку, коли експедитор діє самостійно, без залучення перевізника, обов’язок з отримання ліцензії на міжнародне перевезення вантажів (за п.24 ч.1 ст.7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності») покладається саме на нього. Водночас, залучення перевізника, який здійснюватиме ліцензійну транспортну діяльність, знімає з експедитора такий обов’язок, проте за будь-які порушення договору з надання транспортно-експедиторської послуги, здійснені перевізником, відповідатиме перед клієнтом саме експедитор, зокрема це стосується й відповідальності за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності.

Варто також зауважити, що за ст.9 Закону №1955 у разі залучення експедитором до виконання його зобов’язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах із нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта. У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов’язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування. Такі витрати є транзитними, та не включатимуться ні до складу доходу (на підставі п.6.2 П(С)БО 15), ні до складу витрат (на підставі п.9.1 П(С)БО 16).

Отже, у ситуації, що виникла, компанії-експедитору необхідно виставити клієнту рахунок від перевізника А, який, за відсутності у нього ліцензії на перевезення та КВЕД 52.29.19, є посередником між компанією-експедитором та перевізником Б, але не є стороною договору транспортного експедирування між клієнтом-замовником та компанією-експедитором. Тобто, перевізник А у відносинах між ним та компанією-експедитором виступатиме підрядником, а перевізник Б субпідрядником, який фактично й надав послугу з перевезення – тому саме на нього покладається обов’язок з отримання ліцензії на здійснення міжнародного перевезення вантажу.

Водночас, відсутність ліцензії у перевізника А, є підставою для визнання договору перевезення між ним та компанією-експедитором недійсним, тобто таким, який не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю. За ч.1 ст.216 ЦК України цим наслідком є реституція – відшкодування вартості наданої послуги за цінами, які існують на момент відшкодування.

З метою недопущення вказаного наслідку, компанії-експедитору варто врегулювати питання залучення субпідрядника-перевізника Б, до надання послуги з перевезення, у додатковій угоді до договору з перевізником А.

Вікторія Шелест, юристка