Націнка в публічних закупівлях

EXPERTUS. Головбух

Питання: ТОВ, платник ПДВ та податку на прибуток, є учасником тендерних торгів для постачання товарів та наданню послуг на державні підприємства України. Підкажіть, чи є законодавчо встановлені націнки на товари чи послуги для постачання товарів для держпідприємств? Чи приватне підприємство має право самостійно формулювати торгівельну націнку на свій розсуд?

Відповідь:

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про ціни і ціноутворення» торговельна надбавка (націнка) – сума витрат суб’єкта господарювання, що пов’язані з обігом товару та здійснюються в процесі його продажу (реалізації) у роздрібній торгівлі, та прибутку. Гранична торговельна надбавка (націнка) є її максимально допустимим рівнем, який повинен враховуватися суб’єктом господарювання під час реалізації товару в роздрібній торгівлі.

Визначення роздрібної торгівлі цей закон не містить. Проте деякі інші нормативно-правові акти характеризують її як діяльність з продажу товару кінцевому споживачу для особистого користування.

При цьому, суб’єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують:

вільні ціни;

державні регульовані ціни (ч. 1 ст. 10 Закону України «Про ціни і ціноутворення»).

Статті 11, 12 Закону України «Про ціни і ціноутворення» передбачають, що вільні ціни встановлюються суб’єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін. Державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб’єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.

Встановлення граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) та постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди) може бути одним із способів такого держрегулювання.

Так, постановою Кабміну від 19 червня 2023 р. № 650 «Про регулювання цін на окремі види продовольчих товарів та забезпечення стабільної роботи виробників продовольства в умовах воєнного стану», наприклад, установлено на період воєнного стану та трьох місяців після його припинення чи скасування:

граничний рівень торговельної надбавки (націнки) на продовольчі товари вітчизняного виробництва, крім товарів, маркованих як органічна продукція: борошно пшеничне вищого сорту, молоко пастеризоване жирністю 2,5 відсотка (у плівці), хліб житньо-пшеничний, яйця курячі категорії С1, птиця (тушки курячі, четвертини тушки курячої), батон та олія соняшникова рафінована, в розмірі не більш як 10 відсотків з урахуванням рекламних, маркетингових послуг, послуг з підготовки, обробки, пакування, інших послуг, пов’язаних з реалізацією відповідних товарів кінцевому споживачу.

Подібні обмеження діють у сфері лікарських засобів, енергетиці тощо.

Та все ж, у разі спірних ситуацій можемо дискутувати, що публічні закупівлі не тотожні роздрібній торгівлі. А тому вимоги щодо націнки неактуальні.

Звернімось і до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон). Він не містить положень про націнку. При цьому врегульовує, що ціна тендерної пропозиції/пропозиції не може перевищувати очікувану вартість предмета закупівлі, зазначену в оголошенні про проведення конкурентної процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.

Актуальними є і особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі – Особливості).

Згідно з п. 32 Особливостей ціна тендерної пропозиції може перевищувати очікувану вартість предмета закупівлі, зазначену в оголошенні про проведення відкритих торгів, з урахуванням абзацу другого пункту 28 цих особливостей (тобто замовник в тендерній документації обов’язково зазначає інформацію про прийняття чи неприйняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів. Якщо замовник зазначає в тендерній документації про прийняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, він повинен зазначити про прийнятний відсоток перевищення ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі над очікуваною вартістю предмета закупівлі, визначеної замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів.).

При цьому слід взяти до уваги, що замовник може відхилити тендерну пропозицію, якщо учасник процедури закупівлі надав неналежне обґрунтування щодо ціни або вартості відповідних товарів, робіт чи послуг тендерної пропозиції, що є аномально низькою (п. 45 Особливостей).

Тож для ТОВ саме ці положення щодо ціни і є визначальними.

І в основі всього є принципи здійснення публічних закупівель, закріплені ст. 5 Закону:

1) добросовісна конкуренція серед учасників;

2) максимальна економія, ефективність та пропорційність;

3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель;

4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них;

5) об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі;

6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах.

Замовники, учасники процедур закупівлі, суб’єкт оскарження, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом.

Забороняється зловживання правами, у тому числі правом на оскарження рішень, дії чи бездіяльності замовника.

Тож, за дотримання цих принципів, ТОВ може самостійно визначати прийнятну для нього ціну, якщо не буде запроваджено регулювання цін на конкретні товари/послуги, або прийнято інші зміни до Закону та Особливостей, зокрема.

Наталія Брожко, Керівна Партнерка, адвокатка Адвокатської фірми «Єфімов, Брожко та партнери»