EXPERTUS. Головбух
Питання: до ФОП, платника єдиного податку 3 групи, платника ПДВ надійшла вимога від обслуговуючого банку надати копії документів на виконання статті 11 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів…» № 361-IX від 06.12.2019. ФОП займається виробництвом іншої хімічної продукції, н.в.і.у., код КВЕД ДК 009-2010 – 20.59. Працює з 2012 року. ФОП своєчасно та в повної мірі платить податки до бюджету, подає звітність до ДПС. Ніяких нарікань зі сторони контролюючих органів не було. Має працівників, своєчасно та в повної мірі виплачує їм заробітну плату.
Перелік такий:
1) Договори ФОП з контрагентом про надання послуг/виконання робіт, також акти виконаних робіт, рахунки.
2) Копії документів, що підтверджують фактичну можливість ФОП провадити свою підприємницьку діяльність (тобто наявне у підприємця обладнання для виробництва, договори на його придбання, договори оренди підприємцем виробничих приміщень, акти виконаних робіт на оренду підприємцем приміщень, накладні на придбання обладнання).
3) Податкова звітність: декларації з єдиного податку, декларації з ПДВ, об’єднану звітність ПДФО та ЄСВ.
4) Виписки інших банків, де обслуговується ФОП, загалом за півтора року.
5) Лист-пояснення.
Прошу відповісти мені.
На підставі яких конкретно підпунктів статті 11 Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів…” № 361-IX від 06.12.2019 або, можливо, пунктів іншого Закону чи правового документу увесь вищевказаний перелік необхідно подати до обслуговуючого банку?
Я вивчила статтю 11 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів…» № 361-IX від 06.12.2019. Про надання виписок інших банків, копій документів вхідних та вихідних, копій договорів, на підставі яких підприємець отримає виручку та вхідних договір від контрагента, декларацій з ПДВ, об’єднану звітність ПДФО та ЄСВ я не знайшла.
Також прошу прокоментувати цю ситуацію для ФОП, 3 група, але не платника ПДВ.
Відповідь:
Відразу зазначимо, що у подібних запитах група спрощеної системи оподаткування, статус платника ПДВ тощо не відіграють вирішального значення. Банк «хвилюється» за законність Вашої діяльності та походження коштів, адже має жорсткий контроль з боку Національного банку України та ризик застосування високих фінансових санкцій у разі неналежного виконання обовʼязків субʼєкта первинного фінансового моніторингу. Про що йдеться далі.
Згідно з преамбулою Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон) останній спрямований на захист прав та законних інтересів громадян, суспільства і держави, забезпечення національної безпеки шляхом визначення правового механізму запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону банки належать до субʼєктів первинного фінансового моніторингу.
Банки, як і інші субʼєкти первинного фінансового моніторингу, зобов’язані у своїй діяльності застосовувати ризик-орієнтований підхід, враховуючи відповідні критерії ризику, зокрема, пов’язані з його клієнтами, географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, видом товарів та послуг, що клієнт отримує від суб’єкта первинного фінансового моніторингу, способом надання (отримання) послуг. Ризик-орієнтований підхід має бути пропорційний характеру та масштабу діяльності суб’єкта первинного фінансового моніторингу.
Застосування ризик-орієнтованого підходу здійснюється в порядку, визначеному внутрішніми документами з питань фінансового моніторингу суб’єкта первинного фінансового моніторингу, з урахуванням рекомендацій відповідних суб’єктів державного фінансового моніторингу, які згідно із цим Законом виконують функції державного регулювання і нагляду за такими суб’єктами первинного фінансового моніторингу.
Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний здійснювати оцінку/переоцінку ризиків, у тому числі притаманних його діяльності, документувати їх результати, а також підтримувати в актуальному стані інформацію щодо оцінки ризиків, притаманних його діяльності (ризик-профіль суб’єкта первинного фінансового моніторингу), та ризику своїх клієнтів таким чином, щоб бути здатним продемонструвати своє розуміння ризиків, що становлять для нього такі клієнти (ризик-профіль клієнтів).
Критерії ризиків визначаються суб’єктом первинного фінансового моніторингу самостійно з урахуванням критеріїв ризиків, встановлених Нацбанком у нашому випадку (ч.ч. 1-3 ст. 7 Закону).
Отже, кожен банк має власні внутрішні документи щодо здійснення фінмоніторингу, які, при цьому, повинні відповідати і положенням актів Нацбанку. Відповідно, кожен банк для кожного клієнта встановлює свій «рівень ризику». Чим такий рівень вищий, тим і заходи контролю жорсткіші.
Тож відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 8 Закону суб’єкт первинного фінансового моніторингу (банк) зобов’язаний здійснювати належну перевірку нових клієнтів, а також існуючих клієнтів.
При цьому в розумінні ст. 1 Закону належна перевірка – заходи, що включають:
ідентифікацію та верифікацію клієнта (його представника);
встановлення кінцевого бенефіціарного власника клієнта або його відсутності, у тому числі отримання структури власності з метою її розуміння, та даних, що дають змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника, та вжиття заходів з верифікації його особи (за наявності);
встановлення (розуміння) мети та характеру майбутніх ділових відносин або проведення фінансової операції;
проведення на постійній основі моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у суб’єкта первинного фінансового моніторингу інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у тому числі, в разі необхідності, про джерело коштів, пов’язаних з фінансовими операціями);
забезпечення актуальності отриманих та існуючих документів, даних та інформації про клієнта.
Також звертаємо увагу на ст. 11 Закону. Її частина 2 закріплює, що обсяг дій при здійсненні кожного із заходів належної перевірки визначається суб’єктом первинного фінансового моніторингу з урахуванням ризик-профілю клієнта, зокрема рівня ризику, мети ділових відносин, суми здійснюваних операцій, регулярності або тривалості ділових відносин.
Також у ст. 11 Закону йдеться про те, що суб’єкти первинного фінансового моніторингу, які є фінансовими агентами (банки до них теж належать), мають право використовувати результати належної перевірки клієнтів для виконання вимог статті 393 Податкового кодексу України (ця стаття визначає основні вимоги до встановлення фінансовими агентами підзвітних рахунків та подання звітів про підзвітні рахунки для цілей Угоди FATCA та Багатосторонньої угоди CRS).
Суб’єкти первинного фінансового моніторингу, які є фінансовими агентами, у разі отримання повідомлення від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відповідно до статті 393 Податкового кодексу України зобов’язані провести перевірку даних та інформації про клієнта та/або кінцевого бенефіціарного власника клієнта.
Також для здійснення належної перевірки достатньо навіть сумніву у достовірності чи повноті раніше отриманих даних.
Тож суб’єкт первинного фінансового моніторингу (банк у нашому випадку) має право витребувати, а клієнт, представник клієнта зобов’язані подати інформацію (офіційні документи), необхідну (необхідні) для здійснення належної перевірки, а також для виконання таким суб’єктом первинного фінансового моніторингу інших вимог законодавства у цій сфері.
Також ч. 9 ст. 11 Закону передбачено, що суб’єкти первинного фінансового моніторингу під час ідентифікації та верифікації резидентів встановлюють для фізичної особи – підприємця – прізвище, ім’я та (за наявності) по батькові, дату народження, номер (та за наявності – серію) паспорта громадянина України (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаний на території України для укладення правочинів), дату видачі та орган, що його видав, відомості про місце проживання або місце перебування, реєстраційний номер облікової картки платника податків, номер (та за наявності – серію) паспорта громадянина України, в якому проставлено відмітку про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, чи номер паспорта із записом про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків в електронному безконтактному носії; дату та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації; реквізити банку, в якому відкрито рахунок, і номер поточного рахунка (за наявності), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності). Якщо за звичаями національної меншини, до якої належить особа, прізвище або по батькові не є складовими імені, зазначаються лише складові імені.
Окремі вимоги встановлюються ст. 11 Закону і до клієнтів, які (кінцеві бенефіціарні власники яких) є політично значущими особами, членами їх сімей та особами, пов’язаними з політично значущими особами.
А ст. 12 Закону навіть визначає випадки, в яких здійснюються посилені заходи банками щодо своїх клієнтів.
Тож підозрілих ситуацій щодо своїх клієнтів дійсно у банку може бути багато.
Наприклад, у додатку 15 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19.05.2020 № 65 (далі – Положення), згадується, що банк самостійно розробляє перелік індикаторів підозрілості фінансових операцій з урахуванням індикаторів, зазначених у додатку 20 до Положення. У цьому ж додатку 20 йдеться про невідповідність фактичних обсягів фінансових операцій заявленим клієнтом – юридичною особою та ФОП на етапі встановлення ділових відносин із банком / під час його обслуговування. І таких інших подібних індикаторів там безліч.
Це випливає із п.п. 52, 53 додатку 1 до Положень: банк під час моніторингу ділових відносин у разі перевищення максимальної суми фінансових операцій, яка заявлена клієнтом, зобов’язаний протягом десяти робочих днів проаналізувати його фінансові можливості здійснювати відповідні фінансові операції та за потреби з’ясувати причини перевищення.
Зрозуміло, що аналіз фінансових можливостей ФОПа, до прикладу, можливий на підставі запитуваних документів.
Проте ці вимоги не поширюються на клієнтів – юридичних осіб та ФОП, а також фізичних осіб, які здійснюють звичайні фінансові операції на суми та в обсязі, що мають раціональне обґрунтування, ураховуючи ризик-профіль таких фізичних осіб, та діловим відносинам з якими непритаманні критерії ризиків, та фінансові операції яких не містять індикаторів підозрілості фінансових операцій, включаючи визначені банком.
Також запитувані документи можуть знадобитись банку у випадку, згаданому у додатку 5 до Положень (спрощені заходи належної перевірки клієнта). Вас можуть віднести до низького рівня ризику, якщо вважатимуть субʼєктом господарювання, що веде звичайну господарську діяльність, сплачує податки, стосовно яких у банку відсутні підозри щодо ВК/ФТ, діловим відносинам з якими непритаманні критерії ризиків, та фінансові операції яких не містять індикаторів підозрілості фінансових операцій, визначених банком.
Аналогічно, ці всі обставини теж банку слід підтвердити, аби далі «спокійно» працювати.
Отже, у цьому випадку запит банку може мати законне походження (хоч і протилежне не слід виключати). Звісно, вичерпну відповідь на питання можна надати за умови аналізу внутрішніх положень з питань фінансового моніторингу відповідного банку, бо у кожного банку свої «правила». Проте врахуйте, що ст. 15 Закону зазначає підстави, за наявності яких із ФОП навіть можуть припинитись ділові відносини (активи можуть бути заблоковані). Наприклад, у разі ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей. Тому тут слід оцінювати ризики та вирішувати, як «комфортніше» для себе реагувати на подібний запит банку.
Наталія Брожко, Керівна Партнерка, адвокатка Адвокатської фірми «Єфімов, Брожко та партнери»
Facebook Messenger
Skype
Telegram
Viber
WhatsApp
Електронна пошта
