Податкові наслідки для імпортера у разі викрадення товару

Питання. Підприємство платник податку на прибуток, з податковими різницями. Імпортер придбав товар у нерезидента, але товар було вкрадено під час транспортування до митниці, тобто митне оформлення не відбулося.

За договором імпортер повинен оплатити вартість товару нерезиденту.

Сума збитків — 300 000 USD. Які податкові наслідки для імпортера? Нерезиденту потрібно оплатити вартість товару по інвойсу.

Відповідь:

Перш за все варто зазначити щодо валютного контролю, якщо оплата вже відбулася. Так, відповідно до абз. 3 п.12 Розділу ІІІ (Завершення банком здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків) Постанови правління НБУ «Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів» від 02.01.2019 № 7 зменшення суми грошових коштів, які мають надійти на користь резидента від нерезидента як оплата за експорт товару або вартості товарів, що імпортуються, допускається за умови, якщо протягом виконання зобов’язань за договором: товари знищено, конфісковано, зіпсовано, украдено, загублено – на суму їх вартості (якщо право власності на товар відповідно до умов договору належить резидентові). Наявність таких обставин має бути підтверджена органами, уповноваженими здійснювати таке підтвердження згідно із законодавством країни, на території якої сталися такі події.

Якщо ж є можливість, то необхідно звернутись до суду чи арбітражу щодо примусового стягнення боргу з нерезидента.

Це дозволить зупинити граничні строки розрахунків у сфері ЗЕД та нарахування пені відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21 червня 2018 року № 2473-VIII (далі – Закон № 2473-VIII), згідно з ч. 7 ст. 13 якого у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

Також, важливо перевірити, чи є можливість отримати сертифікат форс-мажору від ТПП України або уповноваженого органу в країні нерезидента.

Він має містити причинно-наслідковий зв’язок із неможливістю виконання зобов’язань. Це дозволить зупинити строки розрахунків відповідно до Закону № 2473 (ч. 6 ст. 13).

Більш з тим, варто надіслати у податковий орган за місцем реєстрації пояснення із наданням копій заяв, листування та постанови про відкриття кримінального провадження, сертифікату про форс-мажорні обставини, документи щодо прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості.

Слід зазначити, що пеню за порушення строків розрахунків у ЗЕД-операціях нараховують лише у випадку, коли відсутні докази форс-мажору або не подано позов про стягнення заборгованості. Рішення приймається за результатами документальної перевірки.

Щодо податків, то в частині ПДВ податкових наслідків не буде, оскільки митне оформлення не відбулось і воно не сплачувалось імпортером.

В частині податку на прибуток.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку, визначені Законом України від 16 липня 1999 року № 996–XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996).

Згідно з ст. 1 Закону № 996 первинний документ – документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частини першої ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи повинні мати визначені Законом № 996 обов’язкові реквізити.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об’єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету, встановлює Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88.

Згідно з абзацом першим п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування, на попередню оплату іноземному постачальнику за товарно-матеріальні цінності, які були викрадені за межами території України, що призвело до втрат (збитків) підприємства. Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку. Дане твердження також відповідає змісту індивідуальної податкової консультації від 05.02.2024 № 583/ІПК/99-00-21-02-02.

Юлія КОЛОМІЄЦЬ,

адвокатка Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та Партнери»