Якщо власник майна – дитина | ЄФІМОВ, БРОЖКО ТА ПАРТНЕРИ

Опубліковано в “Експертус. Головбух”

Питання: По одній квартирі зробила запит на власника – в реєстрі є інформація, подала позов. Проте в реєстрі з персональних даних лише ПІБ.

Суд вказав, що власник неповнолітній, суд надав строк п’ять днів на залучення законних представників (батьків, опікунів). Цієї інформації в нас немає, ніхто не надавав документи на укладення договору, в квартиру не пускають.

Я забрала заяву з суду та повернула судовий збір, щоб виключити втрату коштів.

Але потім подала запити у всі школи міста, РАЦС, повідомила службу у справах дітей, що повнолітній зареєстрований в квартирі один та є власником, щоб перевірили факт та обстежили житлово-побутові умови, а також зазначили інформацію про законних представників.

Запити були подані з метою зібрання доказів про відсутність отримання персональних даних та відсутності встановлення підприємством самостійно батьків або представників дитини, щоб суд витребував ці дані.

Проте з огляду на всі відповіді, один з адресатів надав мені ПІБ матері дитини. Як тепер технічно правильно подати позов – вказати цю матір законним представником, дитину як власника – відповідачем?

Також питання: Якщо власник/споживач не прийшов укласти договір та не надав документи (у нас діє автоматично публічний договір), який вважається укладеним. Я роблю запити в реєстри права власності (якщо є хоча б ПІБ, коди, паспорти в мене витребує суд за клопотанням), а багато квартир саме «злісних боржників» не оформлені, мені ніде взяти навіть цю інформацію (ПІБ). В реєстр територіальної громади доступу немає у нас – персональні дані. Де шукати таких споживачів, кого робити відповідачем? Поки в мене немає адвокатського свідоцтва, а наймати адвокатів, щоб вони робили запити – коштів комунального підприємства не вистачить, плюс ці дані навіть адвокатам не всі дають.

Можливо є прецеденти, як стати юридично комунальному підприємству користувачем з доступом до інформації про зареєстрованих у реєстрі територіальної громади? Можливо треба реєструвати бази даних? Алгоритм, дії від нас та перші шляхи? Ця інформація (про зареєстрованих) потрібна підприємству не тільки в рамках судових позовів, а звітності, нарахувань за нормою споживання та просто актуальної інформації про споживачів (не абонентів).

Відповідь: Статтею 47 ЦПК України передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов’язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов’язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом. Суд може залучити до участі в таких справах законного представника неповнолітньої особи або особи, цивільна дієздатність якої обмежена.

У разі реєстрації шлюбу фізичної особи, яка не досягла повноліття, вона набуває цивільної процесуальної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу. Цивільної процесуальної дієздатності набуває також неповнолітня особа, якій у порядку, встановленому ЦПК України, надано повну цивільну дієздатність.

Відповідно до ст. 45 ЦПК України під час розгляду справи, крім прав та обов’язків, визначених ст. 43 ЦПК України, малолітня або неповнолітня особа має також такі процесуальні права:

1) безпосередньо або через представника чи законного представника висловлювати свою думку та отримувати його допомогу у висловленні такої думки;

2) отримувати через представника чи законного представника інформацію про судовий розгляд;

3) здійснювати інші процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки, передбачені міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Суд роз’яснює малолітній або неповнолітній особі її права та можливі наслідки дій її представника чи законного представника у разі, якщо за віком вона може усвідомити їх значення.

Суд сприяє створенню належних умов для здійснення малолітньою або неповнолітньою особою її прав, визначених законом та передбачених міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Водночас, згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 59 ЦПК України права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі в таких справах неповнолітню особу чи особу, цивільна дієздатність якої обмежена. Законні представники можуть доручати ведення справи в суді іншим особам.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 60 ЦПК України).

Отже, належним відповідачем у справі є саме власник квартири – неповнолітня особа, яка бере участь у справі через законного представника.

Таким чином, у позовній заяві відповідачем слід зазначити дитину, в особі законного представника – матері.

У разі відсутності повних анкетних даних власника або зареєстрованих осіб підприємство має право звертатися до суду з клопотанням про витребування доказів у порядку, передбаченому ст. 84 ЦПК України, за умови обґрунтування неможливості самостійного отримання такої інформації.

Щодо доступу до реєстру територіальної громади. У відповідності до п.п. 3, 4 Порядку створення, ведення та адміністрування реєстрів територіальних громад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 № 265 (далі – Порядок №265) виконавчий орган сільської, селищної або міської ради (далі – орган реєстрації) для потреб декларування та реєстрації місця проживання (перебування) осіб, зокрема для обліку осіб, які проживають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, формує та веде в електронній формі реєстр територіальної громади засобами власної інформаційно-комунікаційної системи або засобами відомчої інформаційної системи ДМС із доступом через офіційний веб-сайт ДМС.

Орган реєстрації є розпорядником власної інформаційно-комунікаційної системи та реєстру територіальної громади, забезпечує їх функціонування та призначає адміністратора.

Згідно з п.п. 13-16 Порядку № 265 користувачі реєстру територіальної громади, зокрема адміністратори, самостійно проводять реєстрацію за допомогою кваліфікованого електронного підпису на офіційному веб-сайті ДМС.

Приєднання користувача до реєстру територіальної громади здійснюється шляхом підтвердження запиту від адміністратора органу реєстрації.

Адміністратор органу реєстрації визначається уповноваженою особою ДМС шляхом внесення відповідних даних до облікового запису органу реєстрації за зверненням його керівника.

Адміністратор органу реєстрації запрошує користувача, надає або скасовує (блокує, зокрема тимчасово) повноваження користувача для проведення необхідних операцій у реєстрі територіальної громади в межах відповідного органу реєстрації.

Користувачі, яким надано право на проведення операцій у реєстрі територіальної громади (у межах відповідного органу реєстрації), під час входу в систему отримують доступ до відповідного функціоналу (п. 18 Порядку № 265).

Враховуючи викладене, доступ комунального підприємства до реєстру територіальної громади можливий виключно через рішення відповідного органу місцевого самоврядування та надання статусу користувача реєстру відповідно до Порядку № 265. Автоматичний доступ законом не передбачений.

Для вирішення цього питання доцільно ініціювати перед засновником підприємства (міською радою) питання щодо:

визначення підприємства суб’єктом інформаційної взаємодії;
укладення договору про інформаційний обмін;
надання уповноваженим працівникам статусу користувачів реєстру територіальної громади.

Ірина Овдійчук,

Старша партнерка, адвокатка Адвокатської фірми «Єфімов, Брожко та партнери»