Вітаю,
право буває іноді дуже цікавим завдяки своїм доктринам.
Наприклад, у праві є доктрина «плодів отруйного дерева» (fruit of the poisonous tree). Суть її в тому, що якщо дерево отруйне, то отруйними є усі його плоди. І не буває так, що на отруйному дереві виросли неотруйні плоди.
Європейський Суд з Прав Людини щодо цієї доктрини зазначає: «якщо джерело доказів є недопустимим, всі інші дані, одержані з його допомогою, будуть такими ж».
І от ЄСПЛ пішов ще далі і у справі справі «Цвік проти Польщі»2, поширивши застосування цієї доктрини не лише щодо державних органів, а й щодо приватних осіб. У цій справі наркоторгівці, посварившись між собою, шляхом тортур змусили «партнера» зізнатися в злочині. «Партнер» отримав обвинувальний вирок у кримінальній справі, та ЄСПЛ цей вирок скасував.
А от наш Верховний Суд ще й досі ніяк не може осягнути цю доктрину, ще й досі вважає доказом акт перевірки, проведеної на підставі неправомірного наказу податкового органу. Та ще й при цьому ВС звинувачує самого платника: мовляв, не треба було допускати до незаконної перевірки. А раз допустив, то нічого оскаржувати наслідки.
На Вашу думку, якщо би у Верховному Суді прочитали цей лист, змінилася би їх думка щодо перевірок на підставі незаконних наказів???
Як швидко у Верховному Суді зрозуміють, що незаконний наказ на перевірку – то і є отруйне дерево, усі плоди якого, включаючи акт перевірки і ППР – також отруйні?
Замовте нашу консультацію в один клік. Вам сподобається, як ми консультуємо.
Олександр Єфімов,
Керівний Партнер, доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, член Науково-консультативної ради Верховного Суду