Питання: Хочемо зареєструвати ТОВ з такими видами діяльності:
- судово-економічна експертиза (КВЕД 74.87) (є ліцензія);
- аудиторська діяльність (КВЕД 74.12) (є сертифікат аудитора);
- адвокатська діяльність (КВЕД 74.11).
Яку систему оподаткування обрати?
Хто може бути директором. Чи обов’язково сертифікований аудитор?
Хто може бути засновником?
Яка мінімальна кількість працівників?
Відповідь: Правові, організаційні і фінансові основи судово-експертної діяльності з метою забезпечення правосуддя України незалежною, кваліфікованою і об’єктивною експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки і техніки визначаються Законом України «Про судову експертизу» від 25.02.1994 № 4038-ХІІ.
Відповідно до ст.7 цього Закону судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.
Тобто, юридичні особи не державної і не комунальної форми власності не передбачені серед суб’єктів, які можуть здійснювати судово-експертну діяльність.
Згідно зі ст.9 Закону «Про судову експертизу» атестовані відповідно до цього Закону судові експерти включаються до державного Реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладається на Міністерство юстиції України. Відповідно до п.2 Порядку ведення державного Реєстру атестованих судових експертів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.03.2012 № 492/5 Реєстр – це офіційна електронна база даних, що ведеться з метою створення інформаційного фонду про осіб, які отримали в порядку, передбаченому Законом України «Про судову експертизу», кваліфікацію судового експерта. При цьому судові експерти, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, включаються до Реєстру на підставі власної заяви судового експерта, форма якої наведена у додатку 2 до Порядку.
Відповідно до ст.10 Закону «Про судову експертизу» судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань. При цьому до проведення судових експертиз (обстежень і досліджень), крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом.
Таким чином, ТОВ не може бути експертною установою, не може бути включене до Реєстру атестованих судових експертів. Експертом може бути лише фізична особа, яка своєю чергою може бути працівником ТОВ. Але висновок судово-економічної експертизи надаватиме експерт як фізична особа, а не ТОВ. Тож, ТОВ не може бути суб’єктом експертної діяльності. Проте може залучати експертів, як посередник (комісіонер чи повірений).
Відповідно до ст.1 Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» від 21.12.2017 № 2258-VIII аудиторська фірма – це юридична особа, яка провадить виключно аудиторську діяльність та/або надає неаудиторські послуги на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом та міжнародними стандартами аудиту.
Аудиторська діяльність – це незалежна професійна діяльність аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності, зареєстрованих у Реєстрі аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності, з надання аудиторських послуг. Аудиторські послуги – це аудит, огляд фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності, виконання завдань з іншого надання впевненості та інші професійні послуги, що надаються відповідно до міжнародних стандартів аудиту.
Перелік послуг, які можуть бути віднесені до неаудиторських, міститься в ч.4 ст.6 зазначеного Закону, а саме:
1) складання податкової звітності, розрахунку обов’язкових зборів і платежів, представництва юридичних осіб у спорах із зазначених питань;
2) консультування з питань управління, розробки і супроводження управлінських рішень;
3) ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності;
4) розробка та впровадження процедур внутрішнього контролю, управління ризиками, а також інформаційних технологій у фінансовій сфері;
5) надання правової допомоги у формі: послуг юрисконсульта із забезпечення ведення господарської діяльності; ведення переговорів від імені юридичних осіб; представництва інтересів у суді;
6) кадрове забезпечення юридичних осіб у сфері бухгалтерського обліку, оподаткування та фінансів, у тому числі послуги з надання персоналу, що приймає управлінські рішення та відповідає за складання фінансової звітності;
7) послуги з оцінки;
8) послуги, пов’язані із залученням фінансування, розподілом прибутку, розробкою інвестиційної стратегії, окрім послуг з надання впевненості щодо фінансової інформації, зокрема проведення процедур, необхідних для підготовки, обговорення та випуску листів-підтверджень у зв’язку з емісією цінних паперів юридичних осіб.
Як бачимо, у наведеному переліку відсутні послуги щодо судово-економічної експертизи. А тому, судово-економічна експертиза, проведена аудиторської фірмою, може бути поставлена під сумнів судом як недопустимий доказ. У кращому випадку суд може прийняти її як письмовий доказ.
Що стосується юридичних послуг, то вони можуть бути предметом діяльності аудиторської фірми у формі: послуг юрисконсульта із забезпечення ведення господарської діяльності; ведення переговорів від імені юридичних осіб; представництва інтересів у суді. Однак слід не забувати про «адвокатську монополію», яка міститься в процесуальних кодексах та поширюється на представництво виключно адвокатами окрім малозначних справ та трудових спорів.
Щодо складу засновників та керівництва аудиторської фірми слід виходити з того, що відповідно до ст.5 Закону «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» аудиторська фірма набуває права на провадження аудиторської діяльності за умови відповідності вимогам цієї статті та в порядку, визначеному цим Законом. Загальний розмір частки засновників (учасників) аудиторської фірми, які не є аудиторами та/або аудиторськими фірмами, у статутному капіталі не може перевищувати 30 відсотків.
Посадовою особою, яка відповідно до установчих документів здійснює керівництво аудиторською фірмою, може бути лише аудитор.
Керівник аудиторської фірми не може бути керівником іншої юридичної особи, що здійснює підприємницьку діяльність за видами, не сумісними з аудиторською діяльністю.
Щодо адвокатської діяльності слід виходити з того, що відповідно до ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI адвокат – це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом, а адвокатська діяльність – це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Відповідно до ст.4 цього Закону адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання (організаційні форми адвокатської діяльності). Здійснення адвокатської діяльності у рамках діяльності аудиторської фірми законодавством не передбачено.
Відповідаючи на наведені запитання, слід зазначити, що аудиторська фірма, експерт і адвокат – це три різних суб’єкти, поєднати діяльність яких в рамках аудиторської фірми законодавство не дозволяє. Проте законодавство не забороняє різні форми співпраці вказаних суб’єктів: наприклад на підставі договору про спільну діяльність, за умовами якого кожен із наведених суб’єктів виконує свою частину наданих йому повноважень.
Тому обирати систему оподаткування слід в залежності від того, яку форму співпраці вказані суб’єкти обрали. Але при цьому слід враховувати, що адвокат не може здійснювати підприємницьку діяльність саме як адвокат (хоча трапляються судові рішення, які визнають за ним таке право). Він може надавати адвокатські послуги в рамках однієї з трьох, наведених вище організаційно-правових форм: індивідуально, адвокатське бюро чи адвокатське об’єднання. Проте може працювати юристом в аудиторській фірмі.
Судовий експерт, який не працює в державній чи в комунальній експертній установі, може бути самозайнятою особою – ФОПом на спрощеній системі оподаткування. Якщо такий експерт планує надавати послуги юридичним особам, то він може бути платником єдиного податку лише третьої групи зі сплатою ЄП 5% або 3% плюс ПДВ.
Для аудиторської фірми законодавець не встановив обмежень щодо права бути платником єдиного податку третьої групи. Однак слід мати на увазі граничний розмір виручки для таких платників, а це 7 млн гривень протягом календарного року.
Стосовно кількості працівників мінімальної чи максимальної для аудиторських фірм законодавець обмежень не містить.
Facebook Messenger
Skype
Telegram
Viber
WhatsApp
Електронна пошта
