Карантин. Що ще варто знати

Вітаємо вас!

З першого листопада у Києві встановлюється червоний рівень епіднебезпеки через зростання кількості госпіталізованих пацієнтів COVID-19 та рівня захворюваності на коронавірусну хворобу.

Таке рішення ухвалили під час позачергового засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій 28 жовтня.

З 1 листопада у місті Києві, зокрема, забороняється:

  • робота закладів громадського харчування, окрім адресної доставки та замовлень навинос,
  • робота ТРЦ та інших розважальних закладів, кінотеатрів, театрів тощо,
  • робота закладів освіти, окрім дитячих садків і початкових класів шкіл,
  • робота непродовольчих ринків і магазинів, спортзалів, басейнів і фітнес-центрів,
  • проведення масових заходів, окрім офіційних спортивних заходів і матчів командних ігрових видів спорту без глядачів,
  • робота закладів культури, окрім історико-культурних заповідників, проведення кіно- та відеозйомки.

Однак ці обмеження не будуть діяти у випадках наявності у всіх відвідувачів та співробітників таких закладів зеленого COVID-сертифікату (два щеплення вакциною).

Окрім цих обмежень, влада Києва вирішила заборонити невакцинованим особам користуватись громадським транспортом. Перевіряти наявність COVID-сертифікатів (жовтих або зелених), або негативних ПЛР-тестів будуть не на вході у відповідний транспорт, а вибірково працівники поліції. Принаймні так повідомили різного калібру чиновники у ЗМІ.

При цьому, статтею 32 Закону України «Про національну поліцію» передбачений виключний перелік підстав та обставин, коли поліцейські мають право вимагати документи, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи. У цьому переліку відсутня така підстава – як перевірка наявності COVID-сертифікату у особи. Це перша розбіжність обмежень з чинним законодавством.

Друга полягає у тому, що сам перелік обмежень встановлює Кабінет Міністрів України, і відповідно до Постанови Кабміну від 9 грудня 2020 р. № 1236 таке обмеження як заборона користуватись транспортом без COVID-сертифікату або негативного ПЛР-тесту передбачене лише щодо міжрегіонального транспорту. До речі на таку розбіжність звернув увагу начальник головного управління Держпродспоживслужби у Києві Олег Рубан у ефірі одного з телеканалів.

Однак, незважаючи та ці розбіжності, обмеження, скоріш за все, таки будуть діяти.

Яка передбачена відповідальність?

Відповідальність за порушення правил карантину передбачена ст. 443 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) і санкція за таке адмінправопорушення передбачає штраф у розмірі від 17 000 до 34 000 гривень.

Але поліція не уповноважена на розгляд цієї справи, тобто поліцейські не можуть на місці «виписати» такий значний штраф щодо особи, яка, наприклад, користується метро без COVID-сертифікату або негативного ПЛР-тесту. Вони лише складають протокол і фіксують у ньому обставини правопорушення. Рішення ж про притягнення особи до відповідальності ухвалює суд.

Таким чином, саме суд, дослідивши матеріали справи, уповноважений накласти відповідний штраф. І особа, щодо якої був складений такий протокол, може, наприклад, вказати суду на наявність вищенаведених обмежень розбіжностей з чинним законодавством. Однак, краще, щоб це зазначив адвокат, який буде представляти особу у суді.

Варто зазначити, що суди у аналогічних справах, в основному, відправляють на доопрацювання такі протоколи (які працівники поліції потім не виправляють), оскільки вони складені з порушеннями, або суди прямо зазначають, що окремі карантинні обмеження суперечать законодавству, і я к наслідок – особу не притягають до відповідальності за ст. 443 КУпАП.

Менчак Ілля,
юрист Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов та партнери»