Поступовий перехід суб’єктів владних повноважень, в тому числі судів, від «стосу паперів» до «цифри» є загалом позитивним й достатньо екологічним прогресом та значно полегшує взаємодію цих самих суб’єктів та громадян, що користуються їх послугами. Однак метаморфози в щось нове, особливо якщо це стосується застосування технологій, гарантовано викликатимуть певні труднощі і потребуватимуть роз’яснення, можливо, навіть у виконанні КАС ВС. Так, останній цього разу висвітлював питання належного способу вручення копії судового рішення особі, яка не має офіційної електронної адреси.
У постанові по справі № 120/4298/21-а позивач оскаржив до Верховного Суду ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції керувався тим, що у встановлений судом строк скаржник не усунув недоліку апеляційної скарги, оскільки не подав заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням підстав для його поновлення. Водночас суд апеляційної інстанції вказав, що в матеріалах справи є електронна адреса представника апелянта, на яку суд двічі направляв належним чином завірену й підписану ЕЦП копію ухвали. Це підтверджується довідкою суду.
Скаржник натомість стверджував, що суд апеляційної інстанцій дійшов необґрунтованого висновку про наявність зазначеної у матеріалах справи офіційної електронної адреси позивача. Скаржник вказував, що електронна адреса, за якою нібито надсилалися процесуальні документи у справі, не вказана ним у апеляційній скарзі та, тим паче, не є офіційною. До того ж, з посиланням на вимоги статті 251 КАС України. Скаржник зазначив, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, суд зобовʼязаний надсилати судові рішення також у паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
Опираючись на ці доводи, Верховний Суд у пункті 39 Постанови вказав, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному КАС України, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Пунктом 5.8 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 (далі – Положення), встановлено, що офіційна електронна адреса – це сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.
Таким чином, у розумінні Положення офіційною електронною адресою є адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.
З огляду на це Суд погодився з доводами скаржника про відсутність у нього офіційної електронної адреси.
Також у пункті 44 Постанови Суд вказав, що у розумінні статті 251 КАС України врученим належим чином є судове рішення, яке було доставлено на офіційну електронну адресу особи, а якщо така адреса в учасника справи відсутня – в день доставки рекомендованого поштового відправлення з паперовою копією судового рішення.
Суд апеляційної інстанції достовірно не встановив факт отримання такої ухвали позивачем або його представником. Направивши ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху на електронну адресу: avgust-1991@hotmail.com, суд апеляційної інстанції не зміг забезпечити її вручення скаржнику. Внаслідок цього позивач був позбавлений права вчасно відреагувати на ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, що призвело до постановлення незаконної ухвали від 15 листопада 2021 року про повернення позивачу поданої ним апеляційної скарги.
Тому Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду задовольнив касаційну скаргу позивача, скасував ухвалу суду апеляційної інстанції і направив справу до цього суду для продовження розгляду.
Маслов Богдан, юрист