Зазвичай ми та податківці займаємо протилежні позиції. Однак цього разу ми допомогли останнім виграти спір у Верховному Суді, коли рішення попередніх інстанцій були не на користь контролюючого органу.
Так, Олександр Єфімов підготував науковий висновок на запит Верховного Суду. Запитували, зокрема про таке:
- Чи можуть сторони передбачити в договорі відповідальність, зокрема штрафні санкції, за невиконання продавцем товарів / послуг обов’язку зі складення, реєстрації в ЄРПН та надання покупцю податкової накладної? Якщо так, то чи може продавець заявити до іншої особи вимоги про відшкодування збитків у розмірі виплаченої суми таких штрафних санкцій?
- Чи може бути покладено на державу обов’язок відшкодувати продавцю товарів / послуг збитки, пов’язані з унеможливленням виконання ним обов’язку зі складення, реєстрації в ЄРПН та надання покупцю податкової накладної?
Ось кілька тез з нашого наукового висновку, які використала Велика Палата:
- у цій справі, зіштовхнувшись із протиправною перешкодою з боку контролюючого органу для виконання Продавцем необхідних дій, від яких залежало виникнення у Покупця права на податковий кредит з ПДВ, Продавець міг реалізовувати своє право оскаржити рішення, дії (бездіяльність) контролюючого органу (посадових осіб) (підпункт 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 ПК України), тобто усунути порушення закону з боку контролюючого органу, або вимагати відшкодування шкоди, спричиненої таким порушенням, якщо негативні наслідки порушення для нього вже настали;
- рішенням суду в адміністративній справі було вирішено питання про існування підстав для зобов’язання контролюючого органу зареєструвати Податкову накладну, а його виконанням фактично усунуто єдину перешкоду, спричинену незаконним рішенням контролюючого органу, для реалізації майнового інтересу в одержанні права на податковий кредит з ПДВ. Про існування інших перешкод, спричинених незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючого органу, Позивач не стверджує;
- у зв’язку із цим немає підстав для висновку про існування причинно-наслідкового зв’язку між витратами, яких зазнав Позивач, сплативши штраф у розмірі 21 % від суми поставки за Договором, і протиправним рішенням контролюючого органу, адже Позивач домігся усунення наслідків цього рішення. Про те, що сплата на користь контрагенту штрафу пов’язана з відшкодуванням інших втрат, зокрема від знецінення коштів, чи необхідних витрат, які знаходяться у причинно-наслідковому зв’язку з неправомірними рішенням, дією або бездіяльністю контролюючого органу у цій справі, Позивач не стверджував і відповідних доказів суду не подавав;
- у спірних правовідносинах не відбулось об’єктивного зменшення майнових благ Покупця, а 981 680 грн, які Продавець сплатив на його користь у складі штрафу відповідно до пункту 7.3.1 Договору, не були необхідними витратами, які він мусив зробити для відновлення порушеного майнового інтересу Покупця, що унеможливлює стягнення зазначеної суми з Державного бюджету України як збитків.