Практика Верховного Суду

Часто чую від Клієнтів питання про те, яка практика Верховного Суду з того чи іншого питання. Чи на нашу вона користь?

Відповідно до ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

І от маємо такий приклад. В кінці листопада минулого року апеляційний суд врахував висновки Верховного Суду щодо застосування норми Закону про реєстрацію речових прав та ухвалив рішення відповідно до такого висновку. На це рішення сторона, що програла, подала касаційну скаргу до Верховного Суду. Скарга ще не розглянута, але Велика Палата ВС вирішила змінити свій висновок на протилежний. В результаті маємо: рішення апеляційного суду відтепер суперечить новому висновку Верховного Суду, але ухвалене відповідно до попереднього висновку Верховного Суду, який існував на момент ухвалення рішення.

Виходить, що касаційну скаргу треба буде задовольняти, рішення апеляції скасовувати і ухвалювати протилежне. То який сенс апеляційному суду враховувати висновки Верховного Суду, якщо така дія не гарантує, що суддя, який враховує висновок Верховного Суду, вчиняє правильно?

Який сенс суду враховувати сьогодні висновок Верховного Суду, якщо це рішення буде переглянуте у Верховному Суді десь за 2-3 роки і гарантія сталості практики ВС відсутня?

Особисто я цікавлюся правовими висновками Верховного Суду, але враховую їх не завжди. Лише тоді, коли ними можна обґрунтувати нашу правову позицію. І лише тоді, коли висновок Верховного Суду видається мені беззаперечним.

А як ВИ вчиняєте?

Oleksandr YEFIMOV

Підписатись на Моніторинг